Уже року 4 гуляє в Інтернеті стаття американського письменника Майкла Гротхауса.
https://www.fastcompany.com/3050319/how-giving-up-refined-sugar-changed-my-brain
Він відмовився від цукру на 2 тижні та сумлінно описав свої переживання та фантастичні результати.
І оскільки час від часу в різних перекладах її постять знайомі люди, терпець увірвався – я проводжу експеримент.
Хто не в курсі, я давно і ретельно займаюся порушеннями харчової поведінки. Проводжу дослідження, читаю лекції, пишу статті, але головне – займаюся психотерапією людей з тими чи іншими порушеннями (більшість розладів, з якими я стикаюся, запущені саме харчовими обмеженнями). Беру активну участь в роботі Асоціації лікарів і психологів «Розлади харчової поведінки: терапія і превенція», входжу до оргкомітету.
Ще я не дотримуюся обмежень в їжі (за принципами інтуїтивного харчування Евелін Триболіт, Еліс Реш). Зовсім. Отже, поїхали!
Дано: психолог, 42 роки. Робота, скоріше, сидяча, активність – ранкова зарядка, 10 хвилин, прогулянки, спортзал 2 рази в тиждень. Цукор присутній в моєму житті у вигляді цукерок та випічки, сирників і сирної запіканки, а також в деякі алкогольні коктейлі входять газовані напої. Пакетовані соки, готові йогурти та продукти, де є «прихований цукор», я їм рідко, виключаємо. У день п’ю 2-3 чашки кави без цукру з цукеркою, кексом або фруктом, випічку та цукерки замінюємо на фрукти онлі.
«Я навіть їв все, що хотів», пише колумніст Fast Company Майкл Гротхаус, «рибу, курку, макарони, дієтичну газовану воду, фруктові йогурти і раз в день щось із солодощів (M & M’s або Брауні). Я також люблю випити кави з декількома пакетиками цукру. Але калорії є калорії: якщо я не виходжу за межу 2000 кілокалорій в день, то знаю, що не буду набирати вагу».
Але тут лікар порадив Майклу відмовитися від цукру зовсім, тому що він «робить нас роздратованими, підштовхує до поспішних і дурних рішень»
Майкл. «У перший день мені здавалося, що все пройде легко. Я їв масу фруктів, пообідав рибою і повечеряв стейком та овочами. Я сумував за цукром і молоком до кави, але особливих проблем не відчував».
Я. Перший день, моя гіпотеза: різниці не відчую. Поки що так.
Майкл. На другий день все різко змінилося. Хоча у мене був ситний сніданок та обід (два апельсина, яйця, потім цільнозерновий рис та овочі), близько 2 години дня раптом здалося, що мене переїхала вантажівка. Паморочилося і боліла голова, чого зазвичай зі мною не відбувалося. І це тривало з деякими перервами ще два-три дні. В цей час я несамовито бажав газованої води і солодощів.
Я. Другий день. Відчуваю себе незатишно, поки п’ю каву без цукерки, а улюблений «Золотий віночок» стоїть в холодильнику. Чого не зробиш заради науки)
Майкл. На третій день у мене навіть тремтіли руки. Було жахливо, жахливо важко не їсти нічого солодкого. «Оскільки ви не потурали своїй звичці, ваш мозок голосно вимагав цукру, – каже Ребекка Боултоне, фахівець з харчування, з якої я зв’язався, щоб зрозуміти, що взагалі відбувається. – Це період адаптації, протягом якого бажання стають інтенсивнішими, а потім ви відчуваєте себе краще».
Я. Третій день. Нічого такого. Як і раніше відчуваю себе незатишно. «Золотий віночок» їсть чоловік, ну ви зрозуміли)
Майкл. Інтенсивніше? До кінця четвертого дня я б продав свою собаку заради одного Брауні. Я настільки втратив зосередженість, що злякався – я не зможу написати статті, які повинен був закінчити на цьому тижні. Я навіть хотів випити енергетик «заради здоров’я» (але стримався). Я відчував величезне роздратування і навіть депресію. Я став нервовим і нетерплячим, мені важко було на чомусь сфокусуватися. «Тіло було запрограмовано отримувати енергію з цукру, – пояснює Боултоне, – і потрібен час, щоб воно звикло отримувати її звідкись ще. Це як похмілля».
Я. Четвертий день. Політ нормальний. До кави беру то мандарин, то хурму. Ну таке.
Майкл. Але на шостий день щось змінилося. Неуважність почала минати, як і головні болі. Фрукти стали здаватися більш солодкими. На восьмий або дев’ятий день я відчув більшу зосередженість і ясність, ніж будь-коли в житті (ну, останнім часом). Я став працювати продуктивніше – я уважніше слухав людей під час інтерв’ю, точніше вловлював їх слова і міг швидко реагувати на їхні відповіді новими питаннями та ідеями. З такою швидкістю я ніколи ще не працював. Коли я читав книгу або статтю, я вбирав більше подробиць і інформації. Я відчув себе розумнішим.
Я. Приблизно в цей час зустрічалася з подругою в ресторані. Ще раз відчула себе дивно, коли вона замовила десерт, а я ні (заради чистоти експерименту).
Майкл. Я і не думав, що відмова від рафінованого цукру допоможе краще спати, але так і вийшло. На шостий-сьомий день я почав засинати через 10 хвилин після того, як лягав. А раніше мені було потрібно півгодини. Я також почав прокидатися раніше і більш природно, і вилізти з ліжка вранці було простіше.
Я. Все так же ледве відкриваю очі вранці. Хочу вставати не раніше 8 …
Втрата ваги
Я споживав стільки ж калорій, скільки і раніше. Я їв багато жирів (червоне м’ясо, авокадо) і багато вуглеводів та натурального цукру. Але відмова від рафінованого цукру призвела до того, що я скинув 5 кг за два тижні. «Вживання більшої кількості білка, волокна, фруктів та овочів підвищує метаболізм, і тіло спалює калорії ефективніше. Справа не в кількості калорій, а в якості їжі і в тому, як тіло її переробляє », – пояснює Боултоне.
Я. Моя вага стабільна.
Майкл. Нове життя
Я як і раніше періодично відчуваю почуття голоду – але зовсім не так часто. Я відчуваю ситість сім-вісім годин поспіль. Тепер я розумію, що коли відчував себе голодним (кожні три години), моє тіло просто вимагало ще однієї дози цукру.
Хм, скільки ж разів в день їсть цей чувак? З інтервалами 7-8 годин. Мені, як і раніше потрібно мінімум 3 прийому їжі + пару чашок кави в проміжках …
Висновки:
Експеримент дуже простий, описаний соковито і, безумовно, прославив автора. Відчути таку різницю в самопочутті можна, на мій погляд, запиваючи літрами солодкої газованої води або пакетованого соку десяток батончиків в день, або фастфуд кожен день. Звичайна людина, яка переважно їсть в день кілька цукерок, або шматочок торта, не відчує різниці.