Я знаю, вас багато.
У 28,8 мільйона американців на протязі їх життя діагностується розлад харчової поведінки, і процес відновлення вони не проходять самі. У цьому їм допомагають батьки, чоловіки, дружини, брати і сестри, лікарі, терапевти, тренери, вчителі. Цей список можна продовжувати безкінчено.
Всі ви віддаєте себе, допомагаючи коханій людині на шляху її одужання. І це не завжди легко. Адже ви вкладаєте свою енергію, психічне здоров’я, час, емоції, фінанси і багато іншого.
Вас бачать, розуміють і цінують – кажуть вам це часто чи ні. Ваші близькі, пацієнти, студенти – ті, кому ви допомагаєте, вдячні вам за все, що ви робите і віддаєте.
Але чи не забуваєте ви піклуватися про себе? Йдеться про справжню турботу, а не просто про те, як зробити глибокий вдих-видих або маску для обличчя.
У людей, які піклуються про родичів з розладами харчової поведінки, спостерігається зниження якості життя, особливо в області психічного здоров’я, життєздатності та емоційного функціонування.
Медичні працівники вдвічі більше схильні до вигоряння в порівнянні з населенням США в цілому. Але ви і так це знаєте, адже це частина вашого життя. Ви перебуваєте в епіцентрі подій, допомагаючи близькій вам людині боротися з цією страшною хворобою.
Але на цьому шляху ви також повинні піклуватися і про себе.
Складіть список того, що приносить вам радість, наповнює ваш ресурс і допомагає знизити тривогу. Потім напишіть список ваших справ за тиждень.
У цьому списку є місце для радості?
Якщо немає, то саме час йому там з’явитися. Нехай у ваших планах на день буде час на себе. Не важливо, що це буде – фітнес, мистецтво, читання книг, ведення щоденника, медитація, прогулянка, терапія, групові консультація або супервізії з колегами – все перераховане вище або щось інше, робіть те, що вас наповнює. Адже, як то кажуть, з порожньою чашки НЕ наллєш.
Ким б не приходилась вам людина з розладом харчової поведінки – вашою дитиною, коханою людиною, пацієнтом, клієнтом або учнем, важливо не забувати про себе. Чим менше часу ви приділяєте собі, тим швидше мжливе вигорання. Це зашкодить вам і може викликати ускладнення в ваших відносинах з цією людиною.
Ви не повинні робити все. Ви і не зможете взяти все на себе. Вам не потрібно жертвувати собою, щоб допомогти комусь іншому. Найкраще, що ви можете зробити, це поставити своє психічне здоров’я на перше місце. Подбавши про себе, ви зможете подбати і про інших.
Тримайтеся.
Ваша підтримка і допомога дійсно важливі.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/letter-caregivers-supporting-someone-eating-disorder