Танцювальна-рухова терапія відноситься до широкого спектру інтервенцій, які використовуються для поліпшення фізичного, психічного, емоційного і духовного самопочуття пацієнтів, часто в груповому форматі. Поки що доказової бази для використання таких інтервенцій в лікуванні РХП мало, хоча деякі дослідження показують, що йога може зменшити симптоматику у пацієнтів з розладами харчової поведінки. Відповідно до клінічних звітів, участь в Танцювально-руховій терапії може мати несприятливі побічні ефекти, перешкоджати одужанню або навіть погіршити РХП-патологію. Тому вкрай необхідно досліджувати те, як пацієнти самостійно приймають рішення про необхідність участі в руховій терапії. У цьому дослідженні ми вивчаємо, як пацієнти з широким спектром патології розладів харчової поведінки реагують на участь в груповій танцювально-руховій терапії в амбулаторних умовах.
Методи: дані були зібрані з використанням якісного, феноменологічного методу, розробленого спеціально для цього дослідження. Досліджуваними були 12 пацієнтів з діагнозами: нервова анорексія, булімія, нервовий розлад або розлад харчової поведінки (DSM-V), які проходили амбулаторне лікування від розладів харчової поведінки в Норвегії. Протягом 6 – 12 місяців всі досліджувані активно брали участь в танцювально-руховій терапевтичній групі, що включає заняття йогою, танцями або спортом. Досліджуваних детально розпитували про їхній досвід такої терапії. Щоб отримати повне розуміння лікування, матеріал інтерв’ю було погоджено зі спостереженнями двох незалежних дослідників. Всі дані матеріалу були розшифровані дослівно та проаналізовані з використанням * QSR-Nvivo.
Результати: аналіз привів до двох основних тем: «Рух всередині» і «Корисний простір». «Рух всередині» – це ті почуття, яке досліджувані переживали під час групи. «Корисний простір» – це те, як група щотижневої танцювально-рухової терапії сприймала цей досвід – як допомогу чи ускладнення в одужанні від розладів харчової поведінки. Основні теми послідовно відзначалися при різних видах занять групової рухової терапії та патології розладів харчової поведінки. Результати представлені чотирма прототипами, що ілюструють основні висновки в зв’язному і розповідному форматі.
Висновок: участь в танцювально-руховій терапії може допомогти пацієнтам з розладами харчової поведінки отримати доступ до широкого спектру тілесних відчуттів і почуттів, яких вони зазвичай прагнуть уникнути або не можуть випробувати в силу обмежень. Залежно від того, як терапевт привносить структуру та допомагає пацієнтові усвідомити переживання в групі РХП-патології, танцювально-рухова терапія може як допомогти, так і перешкодити одужання пацієнтів.
Автори: Бенедикт Харілай Валле, Гуро Уїллер Одден, Маргрет Сігер Халворсен, Кьерсті Солхауг Гулліксен
Матеріали люб’язно надані Федерацією анорексії та булімії Франції (FNA-TCA, French federation of eating disorder associations).