Зворотний бік надмірної дієти, фізичних вправ і розлади харчової поведінки
Ми вже давно знаємо, що суворі дієти або голодування можуть викликати розвиток розладів харчової поведінки. За даними Національної асоціації РХП, дослідження серед підлітків 14-15-років в 2016 році показало, що у тих, хто дотримувався навіть помірної дієти, ймовірність розвитку розладу харчової поведінки в п’ять разів вище, ніж у тих хто не дотримувався дієти. А у тих, хто сидів на суворій дієті, цей показник в 18 разів вище.
Культура дієти всюди, і для того, щоб відчути на собі її вплив не потрібно навіть знаходиться поруч з тими, хто притиримується дієти. Зрештою, ця індустрія налічує 66 мільярдів доларів, і не так-то легко відмовитися від ідеалів стрункості.
Дієта – найбільш важливий предиктор розладу харчової поведінки. У тому ж дослідженні 2016- го року було встановлено, що дієта приводила до збільшення маси тіла і кількості випадків переїдання у підлітків. Звички, сформовані в юному віці, часто складніше зламати, особливо коли у людини ще немає соціальних і емоційних ресурсів для розуміння факторів ризику.
Хоча пристрасть до тривалої дієти вже давно пов’язано з розвитком розладів харчової поведінки, мало людей усвідомлює, що надмірні фізичні навантаження можуть мати ті ж наслідки.
У той час як переваги дієти можна поставити під сумнів, фізичні вправи прийнято вважати дуже корисними для здоров’я. Починаючи від профілактики раку до підвищення енергії і настрою, поліпшення артеріального тиску і т.д. фізичні вправи вважаються панацеєю від усіх хвороб.
Але, що їм не можна приписати – це значну втрату ваги. Коли фізичної активності стає більше, збільшується споживання калорій і час відпочинку для відновлення. Таким чином, не виникає дефіциту калорій, необхідного для втрати великої ваги.
Але це часто не враховують багато людей, які хочуть скинути вагу. Як визначити, чи є у вас або ваших близьких схильність до надмірних фізичних навантажень? Як правило, це пов’язано з мотивацією займатися спортом, а не з кількістю тренувань.
Слід звернути увагу на такі ознаки:
• тренування «в таємниці»
• заняття спортом з метою заробити право поїсти
• дискомфорт від відсутності активності
• сильна дратівливість, депресія або занепокоєння при відсутності тренувань
• обмеження в контактах з близькими людьми
• важкі тренування, незважаючи на травму або хворобу
Надмірні фізичні навантаження були пов’язані з низкою розладів харчової поведінки, але цей симптом більш поширений серед страждаючих нервовою анорексією. Згідно з дослідженням, від 37% до 54% пацієнтів з нервовою анорексією навантажують себе непомірними тренуваннями, намагаючись знизити вагу.
В іншому дослідженні пацієнт так висловився про фізичні навантаження: «До того, як я прийшов лікуватися, я сідав тільки, щоб поїсти. В інший час я відчував, що не заслуговую просто сидіти на місці. Мені було важко розслабитися … Я змушував себе займатися спортом …
Особливо це проблема спортсменів, які повинні підтримувати форму, щоб досягти успіху у своїй справі. В опитуванні серед спортивних тренерів коледжу, виявилося, що 91% з них хоч раз тренували спортсменок з розладом харчової поведінки.
У п’ятому виданні Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5) надмірні фізичні навантаження не включені в список діагнозів. Те ж стосується поняття, що зустрічається серед спортсменів з РХП, – «атлетичної анорексії». У будь-якому випадку, наслідки можуть бути небезпечними.
Що можна зробити, щоб допомогти запобігти розладу харчової поведінки
Деякі медичні працівники стверджують, що важливо офіційно визнати надмірні фізичні навантаження поширеним симптомом РХП, і дати трансдіагностичне визначення того, де проходить межа між користю для здоров’я і шкодою.
Оскільки здорове харчування і помірні фізичні вправи, по суті, корисні, як визначити, де проходить ця межа?
Зверніть увагу на попереджувальні знаки – будь то у вас або тих, хто поруч з вами. Всі ці заповнення щоденників харчування або активності, постійне використання додатків для відстеження прийому їжі або аналіз тренувань – не дуже корисні. Оскільки в погоні за задоволенням від результатів, не береться до уваги ваше самопочуття. Тривале проведення часу в соціальних мережах в пошуку уявної досконалості – ще одна ключова проблема.
З правильної допомогою, людьми та лікуванням, ви зможете, нарешті, відмовитися від нав’язливих дієт і виснажливих тренувань.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/…/thin-line-between-diet…