Розлади харчової поведінки можуть бути руйнівними станами, з якими потрібно справлятися на фізичному, психічному та емоційному рівнях. І хоча відновлення завжди можливе, воно рідко є лінійним.
Невдачі, зриви та рецидиви при РХП є частиною шляху одужання. Але якщо у вас стався рецидив під час лікування булімії або будь-якого іншого РХП, не впадайте у відчай. Є кілька ключових способів повернутися до точки старту.
Розуміння рецидиву при лікуванні булімії
Коли справа йдеться про одужання від розладу харчової поведінки, не існує офіційного визначення поняття “рецидив”. У широкому сенсі цей термін описує повернення до порушеної харчової поведінки та/або мислення після періоду покращення або навіть повного одужання.
Майже будь-що може викликати рецидив розладу харчової поведінки, але є поширені тригери:
-Негативні та/або стресові події
-Раптові зміни лікувальної групи
-Друг або член сім’ї сідає на дієту або втрачає вагу
-Набір ваги, навіть якщо це є частиною плану відновлення
-Вагітність, менопауза або безпліддя
-Травма, яка перешкоджає або змінює розпорядок тренувань
-Використання додатка для відстеження активності або здоров’я
-Випадковий (або навмисний) перегляд контенту про вагу та її втрату
Деякі лікарі розрізняють поняття «зрив» і «рецидив», де зриви є тимчасовими або одиничними інцидентами, а рецидиви стосуються більш послідовної поведінки, з якої все починалось. В обох випадках можуть бути певні попереджувальні ознаки:
– Уникання їжі або заходів, пов’язаних з їжею
– Харчування на самоті або самоізоляція
– Нав’язливі думки про їжу або образ тіла
– Почуття провини або сорому після їди
– Приховування інформації від близьких або лікарів
– Зростання тривоги, депресії, стресу або ознак перфекціонізму
– Часте споглядання себе в дзеркалі
– Дратівливість, особливо навколо теми їжі
– Виправдання своїх помилок або інших змін у поведінці
Рецидив – це нормальна й звичайна частина одужання від булімії. Це нормально, якщо ви помітили будь-які з цих ознак у себе або у близької людини, але це також свідчення того, що вам може знадобитися подальша допомога.
Поради щодо відновлення після рецидиву булімії
Рецидиви розладу харчової поведінки можуть бути небезпечними, якщо їх не лікувати, тому, якщо ви відчуваєте труднощі в процесі одужання, важливо звернутися за допомогою.
Окрім дотримання порад вашої групи лікування, ви можете скористатися також деякими з цих рекомендацій.
Відновлення зв’язку з системами лікування та підтримки
Для початку зверніться до медиків та систем підтримки. Вони можуть допомогти вам згадати результати, яких ви досягли, і нагадати вам, чому одужання є важливою метою.
Розмова з терапевтом або дієтологом може допомогти вам переглянути ваші цілі лікування та стратегії подолання стресу, а також оцінити, чому вони не спрацювали. У вас також буде можливість розробити нові підходи або більш здорові механізми подолання для управління процесом одужання. Якщо лікування передбачає приймання ліків, вам слід обговорити зі своїм психіатром зміну дозування, перехід на інші препарати або відмову від них.
Вам також може бути корисно звернутися до своєї мережі підтримки – друзів, сім’ї або членів груп підтримки. Ці люди дадуть вам зрозуміти, що вас люблять і підтримують протягом цього процесу, і дадуть вам простір, щоб поділитися своїми проблемами або почути, як інші впорались з подібним досвідом.
Виявлення тригерів і розробка стратегій подолання
Виявлення тригера(ів) або інших факторів ризику, що стоять за рецидивом, є важливою частиною роботи над ситуацією та поверненням до одужання. Частину цієї роботи ви можете виконувати самостійно, але частину – разом із терапевтом або спеціалістом із психічного здоров’я.
Рефлексія над причинами повторної появи симптомів розладу може допомогти вам уникнути тих самих тригерів у майбутньому та розробити інші стратегії подолання. Ви та ваш терапевт можете використовувати цю інформацію для подальшої роботи над планом профілактики рецидивів.
Якщо ви використовуєте когнітивно-поведінкову терапію для лікування, ваш рецидив також виявить різні когнітивні або поведінкові моделі, що допоможе розробити методи для більш адекватної роботи з ними.
Відновлення здорових харчових звичок
Турбота про психічне здоров’я є важливою частиною одужання, але якщо розлад харчової поведінки повертається, вам також потрібно подбати про своє фізичне здоров’я.
Повернення до структурованого плану харчування або режиму харчування є хорошим кроком до фізичного відновлення або стабілізації під час рецидиву булімії. Практика усвідомленого харчування, інтуїтивного харчування та подібних стратегій – це ще один спосіб чути свій внутрішній голос та потреби тіла.
Співпраця з дієтологом, нутриціологом або іншим фахівцем має важливе значення для відновлення здорових харчових звичок. Вони зможуть дати вам більш конкретні рекомендації щодо типів продуктів, які ви повинні їсти, і також допомогти поступово включити в раціон продукти, яких ви боїтеся, або подолати інші невдачі харчування, які виникли під час рецидиву РХП.
Практика самоспівчуття та турботи про себе
Психічне та фізичне здоров’я – це два з трьох основних компонентів відновлення після рецидиву булімії. Третім є емоційне або духовне здоров’я, яке можна покращити за допомогою співчуття до себе або турботи.
Такі техніки, як усвідомленість, медитація або участь в інших здорових, приємних видах діяльності, можуть мати ряд переваг, зокрема, зменшити стрес і сприяти емоційному благополуччю. Зосередження на хобі може скоротити час, витрачений на думки про їжу чи образ тіла, і підвищити самооцінку на основі інших чинників, окрім зовнішнього вигляду.
Турбота про себе часто передбачає розставлення пріоритетів, що є важливою частиною одужання від розладів харчової поведінки. Зосередження на відпочинку, харчуванні та регулярних фізичних навантаженнях – ключ до відновлення здорового способу життя. Самоспівчуття – це шлях до прийняття себе, що може допомогти вам подолати труднощі та невдачі з більшою легкістю.
Виховання стійкості та рух вперед
Рухатися далі після рецидиву так само важливо, як і звертатися по допомогу. Відновлення після рецидиву булімії є важким, але ви завжди повинні зберігати надію.
Якщо ви переживаєте рецидив, картати себе за нього може зашкодити як вашому психічному здоров’ю, так і прогресу у лікуванні. Замість цього подумайте про те, як далеко ви вже просунулися на шляху до одужання, і визнайте, якою важкою працею ви досягли цього прогресу.
Ви також можете змінити свою думку й подивитися на цю “невдачу” як на можливість для навчання. Тепер ви знаєте додаткові тригери, на які слід звертати увагу, і маєте додаткові стратегії подолання, щоб рухатися далі. А отриманий досвід може допомогти вам поставити реалістичні цілі на шляху до одужання.
Коли ви маєте справу з чимось важким як РХП, може бути складно шукати мотивацію або натхнення. Розчарування, гнів і навіть відчай є нормальною реакцією на рецидив. Але з правильним мисленням і підтримкою ви зможете знову знайти шлях до одужання.