Якщо спустошені полиці продуктових магазинів і меми про набір ваги підсилюють ваш розлад харчової поведінки, ви не самотні. Ось як справлятися зі складними відносинами з їжею під час вимушеного карантину.
У Кет Кордіо був рецидив булімії в жовтні. До січня вона впевнено повернулася до одужання. А потім стався коронавірус, за яким слідувало соціальне дистанціювання та самоізоляція.
27-річна Кордіо тримається, але це нелегко. «Перебуваючи постійно вдома, стає все важче справлятися зі стресом і переїданням», – каже Кордіо. «Це мука, не піддаватися спокусам там, де їх найбільше. Іноді здається, що моя квартира – це красива в’язниця».
Вона не одна. За даними Національної асоціації розладів харчової поведінки (NEDA), в США близько 20 мільйонів жінок і 10 мільйонів чоловіків страждають серйозним розладом харчової поведінки. А недавні дослідження показують, що порушення харчування, більш загальний термін для РХП (наприклад, дієта йо-йо або зриви у вживанні їжі), зустрічається значно частіше. І все це тільки набирає обертів.
Таким чином, заходи, що вживаються для боротьби з коронавірусом або COVID-19, можуть викликати «проблеми з харчуванням» у багатьох людей – навіть у тих, у кого просто «складні відносини» з їжею. «І в звичайні часи важко внутрішньо боротися з проблемою, а зараз це безперечно ще складніше», – каже Кордіо. Сидіння вдома – велика частина проблеми.
Розлади харчової поведінки процвітають в ізоляції.
Хоча фізична ізоляція необхідна для запобігання поширенню COVID-19, вона може мати катастрофічні наслідки для тих, хто бореться з усіма типами проблем психічного здоров’я. Розлади харчової поведінки не є винятком.
«Для мене соціальне дистанціювання, самоізоляція і інші заходи проти COVID-19, тільки посилюють мій розлад харчової поведінки, – пояснює Рути Фрідлендер, співзасновник The Chain – група підтримки і співтовариство для працюючих в індустрії моди і ЗМІ з РХП.
Розміркування на цю тему дуже прості: «Розлади харчової поведінки ЛЮБЛЯТЬ ізоляцію. Розлади харчової поведінки ЛЮБЛЯТЬ все, що пов’язано з правилами. І тому деякі з цих запобіжних заходів – соціальна дистанція, закриття ресторанів, закупівля продуктів на тривалий період також можуть бути ідеальним середовищем для повернення поведінки, над подоланням якої ви працювали».
Колега Рути Фрідлендер – Христина Грассо: «Коли у нас немає відволікаючих чинників, наш час не структурований, ми починаємо більше турбуватися про те, що мало рухаємося, у нас з’являється більше простору для безладних думок, поведінки і нав’язливих ідей, які важко контролювати».
Те, що описують Фрідлендер і Грассо, стосується тих, хто лікується від РХП. «Зараз це серйозний виклик людям з РХП, – каже Ребекка Скрітчфілд, автор книги «Доброта до тіла».
Люди з розладами харчової поведінки, як правило, більш ригідні в змінах, пояснює Лорен Мюльхайм, доктор психологічних наук, засновник LA Aure Disorder Therapy. Така різка зміна звичного образу – це практично гарантований тригер. «Люди обмежені в видах діяльності, якими успішно займалися раніше: фізичні вправи, групи підтримки та відвідування терапевта».
Спустошені продуктові магазини та закриті спортивні зали – теж тригери.
Вам може спричинити незручність відсутність туалетного паперу в магазині. Але для тих, хто лікуються від РХП порожні продуктові стелажі – це тривожні дзвіночки.
«Що сталося, коли туалетного паперу та антисептиків для рук виявилося мало?» питає Дженніфер Роллін, MSW, LCSW-C, терапевт і засновник Центру розладів харчової поведінки. «Деякі люди почали накопичувати і складувати їх. Те ж саме відбувається, коли ми говоримо собі, що певна їжа «під забороною». Так для деяких сприйняття їжі як дефіциту може привести до компульсивного переїдання і/або приступоподібного переїдання в майбутньому».
Спорожнілі продуктові магазини також можуть викликати занепокоєння у людей з історією екстремальної дієти. «Люди з розладами харчової поведінки можуть подумати, що раз їжі мало, потрібно економити та обмежити її споживання», – зазначає Роллін.
І, нарешті, багато продуктів, якими ми наповнюємо свої комори та морозильні камери (напівфабрикати, заморожена їжа), – ті, яких бояться деякі люди з розладами харчової поведінки. «Якщо людина з вузьким асортиментом продуктів, які вона може спокійно їсти, не знайде потрібні продукти, це викличе у неї тривогу», – каже Мюльхайм, – «вони зіткнуться зі своїм страхом перед продуктами з високою калорійністю та енергетичною цінністю, продуктами, придатними до зберігання при кімнатній температурі, такими як рис і макарони». З іншого боку, запаси макаронних виробів, рису та інших упакованих продуктів можуть підсилити тривогу і спровокувати переїдання.
До того ж, в період відновлення, багато хто використовує фізичне навантаження, щоб справлятися зі стресом та тривожністю. Тому закриті спортивні зали тільки посилюють потребу виплеснути свої почуття. «Найскладніше впоратися з відсутністю фізичних навантажень», – каже Грассо. «Вправи були величезною частиною мого життя, як до, так і під час боротьби з розладом харчової поведінки. Та й як житель Нью-Йорка, я рідко просто відпочиваю в своїй квартирі весь день. Вина та занепокоєння, пов’язані з нерухливістю, можуть бути дуже сильними».
А всі ці меми про «збільшення ваги після карантину»? Вони теж підливають масла у вогонь.
Ви, швидше за все, бачили їх. Або контент, як уникнути збільшення ваги, коли сидиш вдома, а також тривожні коментарі людей, які бояться набрати вагу в цих умовах.
Чи готові почути правду? «Страх набрати вагу перед обличчям пандемії повинен викликати найменше занепокоєння у людей», – каже Мюльхайм. «Ми повинні боятися поширення вірусу. Можна їсти, не займатися спортом і заспокоюватися за допомогою їжі».
Страх – це природна реакція на те, що відбувається в світі. Але замість того, щоб турбуватися про те, щоб набрати вагу, Скрітчфілд рекомендує подивитися страху в очі, і створити список важливих речей для самопідтримки.
Ось як він може виглядати::
– Спіть хоча б по 8 годин
– Наповнюйте свою пляшку з водою кілька разів на день, щоб уникнути зневоднення
– Харчуйтеся добре, щоб підтримувати енергію та імунітет
– Займайтесь йогою вдома
– Ходіть або бігайте на вулиці кожен день, але тримайте дистанцію
– Використовуйте додаток для медитації
– Спілкуйтеся з родиною та друзями в FaceTime, WhatsApp і т. д.
– Разважайтеся, не вдаючись до гаджетів: зберіть пазл, зіграйте в гру, в’яжіть, малюйте.
– Танцюйте і співайте під улюблені пісні або грайте на інструменті
Інші експерти в цій сфері дають аналогічні рекомендації.
«Перенесіть дії з вашого «колишнього» життя в ваше домашнє життя, – пропонує Мюльхайм. Хотіли подивитися спектакль, влаштуйте перегляд 15 бродвейських мюзиклів з дому. Хотіли піти в музей, рушайте в віртуальну екскурсію музеями світу. «Люди влаштовують віртуальні вечірки з коктейлями, вечори комп’ютерних ігор та спільним переглядом фільмів на Netflix». За словами Мюльхайм, тренування в режимі реального часу онлайн також є відмінним варіантом, якщо вам подобаються вправи, і ви точно не заразитеся. «Важливо зберегти якомога більше повсякденних справ з колишнього життя».
Якщо вам все ще складно, є й інші варіанти.
Якщо турботи про себе недостатньо, подумайте про допомогу. Не впевнені, що вам потрібна допомога? «Якщо велика частина вашого часу зайнята думками про їжу, вагу або фізичні вправи, прийшов час звернутися за допомогою», – каже Фрідлендер.
Людям з розладами харчової поведінки надзвичайно важко звертатися за допомогою. «Класичне переконання людей з РХП: «Мені нічого не потрібно, і я не хочу нікого турбувати», – каже Скрічфілд. А насправді: «Ваші потреби мають значення, і люди готові про вас подбати».
Ось кілька способів підтримувати зв’язок: якщо у вас є терапевт або терапевтична група, підтримуйте віртуальний зв’язок з ними. «Якщо ви на стадії відновлення, важливо бути на зв’язку зі своєю терапевтичної групою. Тим більше, що більшість терапевтів та програм перейшли в онлайн формат», – каже Мюльхайм.
Якщо у вас немає терапевта, подумайте як його знайти. «Багато лікувальних центрів і провайдерів зараз створюють віртуальні групи підтримки та терапії», – каже Мюльхайм. Якщо вам це зараз не підходить, такі служби, як Crisis Text Line і NEDA Helpline, можуть надати підтримку і надихнути на наступні кроки.
Спілкуйтеся з тими, хто переживає подібний досвід. «Це не заміна терапії, але підтримка людей зі схожими проблемами може бути дуже корисною», – пояснює Грассо.
Крім усього іншого, Скрітчфілд закликає людей бути чесними з собою. «У вас є потреби, і це нормально. Ви людина, і ми всі пливемо в одному човні».
Джерело https://www.instyle.com/…/hea…/coronavirus-eating-disorders…