Двадцять років тому було б в дивину прочитати про чоловіка з розладом харчової поведінки. Сьогодні в пошуковику Google можна знайти тисячі статей і блогів по цій темі. Колись чоловіки були в меншості серед пацієнтів з РХП, однак сьогодні вони становлять не менше третини з діагнозом анорексія і булімія, майже стільки ж страждає від нападів переїдання переважно з уникаючим / обмежуючим розладом харчування.
За останні двадцять років було виявлено, що чоловіки все частіше потрапляють в список тих, що лікуються від РХП. Але в різних дослідженнях, збільшення кількості госпіталізованих пацієнтів чоловічої статі коливається від 70% до 400%. Як би там не було, все дослідження говорять в один голос: у багатьох чоловіків спостерігаються діагностичні критерії розладів харчової поведінки, і вони потребують лікування.
Незадоволеність тілом у чоловіків
Розлади харчової поведінки часто починаються з незадоволеності своїм тілом. Останні дослідження показують, що 95% чоловіків (американців) незадоволені своєю статурою, що перегукується зі схожими показниками у жінок.
Хлопчики вже в 6 років заявляють про бажання виглядати м’язистими і мужніми, як герої мультфільмів, відеоігор і рольові моделі ЗМІ. Це бажання призводить до розладу харчової поведінки: обмежувальному вживанню їжі, очищенню, переїданню і вживання добавок, а також зловживання стероїдами поряд з надмірними фізичними навантаженнями.
В результаті ми маємо серйозні психологічні розлади, такі як анорексія, булімія, переїдання і м’язова дисморфія (страх здаватися маленьким і худим, незважаючи на добре розвинену мускулатуру). Ці розлади призводять до порушень в соціальній, емоційній, фізичної, професійної та освітній сфері; більш того, розлади харчової поведінки є основною причиною смерті від всіх психічних захворювань.
Розвиток розладів харчової поведінки у чоловіків
Як з’являються ці захворювання? Все починається з генетики. Люди, схильні до тривожності, депресії або інших психічних захворювань, часто використовують їжу і / або фізичні вправи для регуляції свого психічного стану.
Люди з прихованою тенденцією до перфекціонізму або обсесивної поведінки зациклюються на правилах прийому їжі і виконанні вправ, порушення яких призводить до сильного сорому і почуття провини. Чим довше підтримуються ці патерни, тим більше вони вкорінюються в невральних шляхах, і їх важче зруйнувати.
Дотримуючись правил харчування і розкладу вправ, людина відволікається від інших сфер життя, і заспокоюється, нарешті знайшовши те, що можна контролювати в цьому хаотичному світі. Тепер вона може керувати своїм тілом, але, потрапляючи в пастку РХП, втрачає контроль над своїми відносинами, продуктивністю, щастям і значущими аспектами життя.
Люди відчувають ще більшу відокремленість і самотність, вірячи, що ніхто їх не розуміє, вони все більше покладаються на правила харчування і фізичні вправи, надаючи їм цінність і сенс. Щоб розірвати порочне коло, чоловіки повинні визнати, що насправді вони не контролюють ситуацію і дійсно потребують допомоги. Це зробити найскладніше через стереотипи про чоловічу поведінку.
Додайте до цього всього переконання, що розлади харчової поведінки – «жіноче» захворювання. Не дивно, чому так мало чоловіків звертається за допомогою. Ті, хто страждає від приступоподібного переїдання, але при цьому не виснажує себе тренуваннями, може подумати, що це не має до них відношення.
Але насправді, майже кожен, хто переїдає, хоч раз обмежував себе в їжі і карав вправами через проблеми зі сприйняттям тіла. Однак тримати себе в рамках такої поведінки дуже складно по ряду біологічних, неврологічних і екологічних причин.
Почуття невдачі і приреченості часто приглушується за допомогою їжі, що лише посилює депресію і ненависть до себе. Найчастіше звертатися за медичною допомогою чоловікам заважає переконання в тому, що вони ущербні і недостойні, якщо не можуть «харчуватися краще».
Висновки щодо розладів харчової поведінки у чоловіків
Найчастіше, чоловіки, звертаються за допомогою вже тоді, коли вони виснажені фізично і потребують госпіталізації. Вони виписуються раніше, відновлюючи режим харчування і свою вагу швидше, ніж жінки з РХП.
Уникнення емоційної роботи над собою, передбачуваної в психотерапії, пояснює більш високу частоту рецидивів і смертності в результаті самогубства, а також медичних ускладнень через розлади харчової поведінки.
Для більш ефективного лікування, потрібно розробляти програми під чоловіків, в разі жіночо-чоловічих груп, використовувати гендерно-нейтральну мову, і враховувати потреби цієї групи пацієнтів.
Крім того, необхідно провести додаткові дослідження, щоб залучати більше чоловіків, які потребують лікування, підвищити ефективність одужання і профілактичні заходи. Майбутнє лікування розладів харчової поведінки за тим, щоб брати до уваги зростаюче число чоловіків, які страждають від РХП.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/males-eating-disorders-growing-concern