Батьки, брати, сестри, партнери, друзі, члени родини, колеги по роботі і просто знайомі часто відчувають багато різних почуттів, коли у когось з близьких РХП (розлад харчової поведінки).
Нижче наводимо деякі роздуми та практичні поради, як полегшити шлях до одужання.
Адже, якщо ваші близькі стикаюся з наслідками розладу харчової поведінки, то це значною мірою впливає на ваше власне життя.
Ви можете бути розгубленим з приводу:
- розладів харчової поведінки і процесу одужання;
- чому це трапилось;
- кращого способу справитись з хворобою в колі родини, партнерства чи дружби тощо;
- про те, що сказати і як це зробити;
- як підтримати того, в кого РХП.
Ви можете відчувати горе та гнів з приводу:
- втрати психічного і фізичного здоров’я близького;
- змін в поведінці людини, відмову від проблеми і/або відмову від допомоги;
- неспроможності зробити людину здоровою;
- втрати часу наодинці і/або з іншими членами родини/друзями;
- втрати довіри до вашого близького з РХП, який може вести себе оманливо;
- відчуття втрати від того, що близький, можливо, втратив з поля зору свої цілі і амбіції.
Ви можете відчувати вину та страх з приводу:
- відповідальності за розлад харчової поведінки;
- не розпізнання розладу харчової поведінки раніше;
- не надання ефективної підтримки та допомоги, необхідної для сприяння відновленню;
- того, що ваш близький не може відновитись.
В той час, як ці почуття є абсолютно нормальними, люди, які доглядають за близькими з РХП, повинні пам’ятати, що їм потрібен час для відновлення енергії (турботи про себе).
Важливо збалансувати здоров’я людини, про яку ви турбуєтесь, з турботою про ваше власне здоров’я. Турбота про себе також допоможе вам підтримувати дорогу людину.
Турбота про себе це здатність чути та задовольняти свої основні потреби. Практика турботи про себе, як помічника по одужанню від РХП являється життєво важливим кроком, який необхідно зробити, коли ми починаємо почувати себе перевантаженими емоціями. Що є нормальною частиною процесу одужання вашої близької людини.
Турбота про себе включає в себе емоційні потреби, такі як управляння тривогою, гнівом та сумом. Це передбачає задоволення ваших власних потреб, навіть коли дії чи вимоги інших людей ускладнюють це. Турбота про людину з розладом харчової поведінки може завадити нашій здатності турбуватись про себе.
Що я можу зробити, щоб потурбуватись про себе?
Важливо не витрачати весь час на роздуми про проблеми і одужання того, кого ви любите і не відчувати вину за це.
Деякі корисні стратегії самодопомоги можна знайти нижче:
- розставте пріоритети і заплануйте тайм-аути/невеликі перерви. Щоб дати собі час для відпочинку і допомогти собі зберігати спокій;
- приймайте участь в заняттях, які вам подобаються і які можуть вас відволікти від розладу харчової поведінки, наприклад, зустрічі з другом, читання книги, перегляд фільму, слухання музики, спів, прогулянки/біг, робота в саду чи заняття спортом;
- побалуйте себе;
- переконайтесь, що ви їсте поживні страви;
- обіймайтесь з домашньою твариною або візьміть собаку на прогулу;
- спробуйте вибратись з дому і погуляти, відволікайтесь від теми розладу харчової поведінки;
- сядьте і насолоджуйтесь сонцем з трав’яним чаєм або гарною книгою;
- практикуйте дихальні вправи чи техніки розслаблення. Це може допомогти, якщо у вас проблеми зі сном;
- подрімайте чи відпочиньте, щоб перезарядитись;
- зверніться до психотерапевта, щоб потурбуватись про своє психічне здоров’я і виробити стратегію підтримки дорогої вам людини;
- поговоріть з кимось, кому ви довіряєте, через що ви проходите. Шукайте підтримку друзів, родини, коли вам потрібно виразити свої почуття;
- попросить інших членів родити втрутитись і провести час з дорогою вам людиною під час прийому їжі. Це дасть вам деякий час без відчуття почуття вини.
Підготовлено Комітетом партнерства та інформаційної підтримки Асоціації лікарів та психологів “РХП: терапія та превенція” www.ed-ua.com
Використано матеріали сайту — http://www.anorexiabulimiacare.org.uk
Переклад з англійської – Ольги Лазаренко