Культура дієт шкодить людям будь-якої ваги та розміру. Вона ніби каже, що бути худим – добре, а повним – погано. Таке мислення сприяє виникненню проблем психічного здоров’я та розвитку розладів харчової поведінки у сприйнятливих груп населення, особливо у підлітків.
Історія дієтичної культури
Культура дієт перегукується з давньогрецьким віруванням про баланс і поміркованість. Стародавні греки вважали, що повнота – це дисбаланс, який потребує корекції. Ідея про те, що певні типи статури більш прийнятні, призвела до засудження повноти. Перші біологи говорили про повноту як про еволюційну неповноцінність.
Ці погляди на вагу незабаром досягли світу медицини, і багато людей вимагали, щоб лікарі зважували їх та допомагали схуднути. Поява страхування життя ще більше посилила тавро зайвої ваги. Основна увага у сфері страхування приділяється максимальному заробітку грошей. Тому страховики хочуть, щоб їхніми клієнтами були люди, які довше проживуть. У ході дослідження про ризик передчасної смерті було виявлено, що чоловіки із зайвою вагою помирали раніше.
Проблема з цим дослідженням страхових агентств полягала в тому, що воно покладалося виключно на індекс маси тіла (ІМТ). Астроном Адольф Кетле розробив ІМТ у 1830-х роках, Він вигадав формулу, де вага людини ділиться на її зріст. Спочатку ІМТ був розроблений для населення загалом, а не для окремих осіб, тому його не слід використовувати для визначення стану здоров’я людини. Однак у 1900-х роках медичний світ почав використовувати його з цієї причини.
Лікар Луїза Метц, сертифікований терапевт, пояснює, чому ІМТ є неоднозначним способом оцінки здоров’я: «Пізніше, наприкінці 90-х, ми виявили, що довільні категорії ІМТ раптово змінилися. І ось коли визначення ожиріння і надмірної ваги раптом змінилися, 29 мільйонів людей раптово стали «повними або страждаючими на ожиріння». Ці зміни не були засновані на дослідженнях, що показують, що існує прямий зв’язок між категоріями ІМТ та здоров’ям».
Медичні експерти сьогодні використовують ІМТ для відстеження змін маси тіла на національному рівні, а Центр контролю та профілактики захворювань пов’язує вищу масу тіла з низкою проблем зі здоров’ям, такими як діабет 2 типу, ішемічна хвороба серця та остеопороз. Але поки що ми не можемо точно стверджувати, чи є маса тіла причиною цих хвороб, чи вони просто взаємопов’язані. Може виною неякісні кардіо тренування? Експерти кажуть, що чим нижчий рівень виконання фізичних вправ, тим вищий ризик розвитку вищий зазначених захворюваннь незалежно від ІМТ.
Незважаючи на дослідження, культура дієт пропагує схуднення, стверджуючи, що бути худим – це показник здоров’я, а надмірна вага шкодить йому.
Правда про дієти
Дослідження продовжують доводити, що дієта не працює, але це не зупиняє багатьох людей від дієти йо-йо. Циклічна зміна ваги викликає коливання ваги внаслідок дієт, які обіцяють швидке схуднення. Більшість дієт не розраховані на довгострокову втрату ваги, внаслідок чого до 98% дієтчиків знову набирають втрачену вагу.
Багато людей зазнають циклічної зміни ваги ще в дитинстві. Багаторічні коливання ваги можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я, таких як ризик серцево-судинних захворювань та діабет 2 типу. Така поведінка шкодить здоров’ю значно більше, ніж ІМТ, що вважається ожирінням.
У дієтичній культурі фізичні вправи також застосовуються як покарання за зайві кілограми, що призводить до не здорового ставлення до фітнесу. Адже заняття спортом це не лише спосіб зміни розміру тіла, а й джерело задоволення та досягнення особистих цілей. Про це культура дієт замовчує.
Дієтична культура на сьогодні
Сьогодні дієтична культура все ще токсична, особливо для груп ризику, таких як підлітки, які вступають до коледжу та починають жити самостійно. Культура дієти зараз небезпечніша, ніж раніше, оскільки соціальні мережі спрощують пошук програм зі зниження ваги, шкідливих дієт та «натхнення стрункості» (“thinspiration”).
Через соцмережі, високий стрес у школі, соціальні моделі та низьку самооцінку, культура дієт схиляє підлітків до підвищеного ризику розвитку симптомів РХП. За оцінками Національної асоціації РХП, 10–20% дівчат та 4–10% хлопців, які навчаються у коледжі, страждають від розладу харчової поведінки. Страшилки про те, що в перший рік навчання першокурсники набирають до 10 кг ваги, використовуються, щоб навіяти студентам страх погладшати. Це може призвести до обмеження харчування та інших форм нездорової харчової поведінки.
Студенти також багато випивають, і «дранкорексія» дедалі більше набирає обертів. Дранкорексія – це розлад харчової поведінки, пов’язаний із вживанням алкоголю. Вона включає обмеження калорій перед тим, як пити алкоголь увечері, або виснажливе тренування наступного дня після вечірки, щоб уникнути збільшення ваги.
Культура харчування посилює шкідливу ідею про те, що слід побоюватися збільшення ваги, адже це може погано позначитися на здоров’ї.
Як не потрапити під вплив дієтичної культури
Не потрапити під вплив дієтичної культури та уникати токсичних дієт може бути непросто, особливо в Інтернеті. Однак ви можете мінімізувати її вплив, для цього:
- Уникайте постійного зважування та зосередьтеся на самовідчуттях у тілі.
- Попросіть лікаря не зважувати вас.
- Не зациклюйтесь на втраті ваги під час тренувань; думайте про здорові вигоди спорту, такі як зняття стресу, почуття радості або збільшення енергії.
- Уникайте шкідливого контенту в соціальних мережах, що пропагує культуру дієт.
- Зверніться до друзів та сім’ї за підтримкою.
Культура дієт надзвичайно токсична і може призвести до проблем із психічним здоров’ям та симптомів РХП. Якщо ви виявляєте ознаки розладу харчової поведінки або страждаєте від негативного впливу дієтичної культури, зверніться по допомогою.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/the-truth-about-diet-culture