Що таке розлади харчової поведінки?
Розлади харчової поведінки – це серйозні медичні захворювання, викликані біологічним впливом, що характеризуються серйозними порушеннями харчової поведінки. Хоча багато людей можуть час від часу перейматися своїм здоров’ям, вагою чи зовнішнім виглядом, деякі стають зацикленими або одержимими ідеєю схуднення, зміною маси тіла чи фігури та контролюють споживання їжі. Це можуть бути ознаки розладу харчової поведінки.
Розлади харчової поведінки – це не вибір людини. Вони впливають на фізичне та психічне здоров’я та можуть бути небезпечними для життя. Однак за належного лікування можна повністю одужати від розладів харчової поведінки.
Хто в групі ризику розвитку РХП?
Розлади харчової поведінки можуть вражати людей різного віку, расової/етнічної приналежності, ваги та статі. Хоча розлади харчової поведінки часто з’являються в підлітковому або юнацькому віці, вони також виникають у дітей або в більш пізньому віці (40 років і старше).
Пам’ятайте: люди з розладами харчової поведінки можуть виглядати здоровими, але бути серйозно хворими.
Точна причина розладів харчової поведінки до кінця не з’ясована, але дослідження показують, що поєднання генетичних, біологічних, поведінкових, психологічних і соціальних факторів може підвищити ризик розвитку захворювання.
Які існують поширені типи розладів харчової поведінки?
Поширені розлади харчової поведінки включають нервову анорексію, нервову булімію, розлад переїдання та розлад уникнення обмеження споживання їжі. Кожен із цих розладів має різні симптоми, але серед них є і схожі. Люди, які мають будь-яку комбінацію цих симптомів, можуть мати розлад харчової поведінки та повинні пройти обстеження у лікаря.
Що таке нервова анорексія?
Нервова анорексія – це стан, коли люди уникають їжі, сильно обмежують її вживання або їдять дуже малу кількість лише певних продуктів. Вони також можуть зважуватися по кілька разів на день. Навіть маючи критично недостатню вагу, можуть вважати себе надмірно повними.
Існує два підтипи нервової анорексії: рестриктивний підтип і підтип з переїданням-очищенням.
Рестриктивний: Люди з рестриктивним підтипом нервової анорексії суворо обмежують кількість і тип їжі, яку вони споживають.
Переїдання-очищення: люди з таким підтипом нервової анорексії також значно обмежують кількість і тип їжі, яку вони споживають. Крім того, у них можуть бути епізоди переїдання та очищення — з’їдання великої кількості їжі за короткий проміжок часу з подальшим блюванням або використання проносних або діуретиків, щоб позбутися з’їденого.
Симптоми нервової анорексії:
– Обмежене харчування та/або інтенсивні та надмірні фізичні навантаження
– Надзвичайна худорба (виснаження)
– Невпинне прагнення до худорлявості та небажання підтримувати нормальну або здорову вагу
– Сильний страх набрати зайву вагу
– Спотворене уявлення про тіло або про себе, яке сильно залежить від сприйняття ваги та форми тіла
– Заперечення серйозності проблеми низької маси тіла
З часом нервова анорексія може призвести до численних серйозних наслідків для здоров’я, зокрема:
– Витончення кісток (остеопенія або остеопороз)
– Легка анемія
– Виснаження та слабкість м’язів
– Ламкість волосся та нігтів
– Суха і жовтувата шкіра
– Ріст тонкого волосся по всьому тілу (лануго)
– Сильний запор
– Низький кров’яний тиск
– Уповільнене дихання та пульс
– Пошкодження структури та функції серця
– Зниження внутрішньої температури тіла, через що людина постійно відчуває холод
– Млявість, загальмованість або постійне відчуття втоми
– Безпліддя
– Пошкодження мозку
– Поліорганна недостатність
Нервова анорексія може бути смертельною. Вона має надзвичайно високий рівень смертності порівняно з іншими психічними розладами. Люди з анорексією ризикують померти від медичних ускладнень від голодування. Самогубство є другою основною причиною смерті людей з нервовою анорексією.
Що таке нервова булімія?
Нервова булімія – це стан, при якому люди періодично споживають незвично велику кількість їжі та відчувають відсутність контролю над вживанням їжі. Таке переїдання супроводжується поведінкою запобігання збільшенню ваги, наприклад, примусове блювання, використання проносних або діуретиків, голодування, надмірні фізичні навантаження або комбінація різних видів такої поведінки. На відміну від людей з нервовою анорексією, люди з булімією можуть підтримувати нормальну вагу або мати надлишкову вагу.
Симптоми та наслідки для здоров’я нервової булімії включають:
– Хронічне запалення та біль у горлі
– Набряклість слинних залоз у ділянці шиї та щелепи
– Зношеність зубної емалі, підвищена чутливість та руйнування зубів через вплив шлункового соку під час блювання
– Кислотний рефлюкс та інші проблеми зі шлунково-кишковим трактом
– Кишкові розлади та подразнення через зловживання проносними засобами
– Сильне зневоднення внаслідок блювання
– Електролітний дисбаланс (занадто низький або занадто високий рівень натрію, кальцію, калію та інших мінералів), який може призвести до інсульту або серцевого нападу.
Що таке розлад нападободібного переїдання (binge eating)?
Розлад нападоподібного переїдання — це стан, при якому люди втрачають контроль над їжею та мають повторювані епізоди вживання надзвичайно великої кількості їжі за один раз. На відміну від нервової булімії, періоди переїдання не супроводжуються очищенням, надмірними фізичними навантаженнями або голодуванням. Як наслідок, люди з розладом переїдання часто мають надмірну вагу або ожиріння.
Симптоми розладу переїдання:
– Вживання незвично великої кількості їжі за короткий проміжок часу, наприклад, протягом двох годин
– Швидке вживання їжі під час епізодів переїдання
– Вживання їжі навіть тоді, коли ви ситі або не голодні
– Приймання їжі аж до відчуття дискомфортного насичення
– Харчування наодинці або таємно, щоб уникнути сорому перед іншими людьми
– Відчуття дистресу, сорому або провини через їжу
– Часте сидіння на дієті без втрати ваги
Що таке розлад уникнення/обмежувального споживання їжі?
Розлад уникнення/обмежувального споживання їжі (ARFID) є станом, коли люди обмежують кількість або тип споживаної їжі. На відміну від нервової анорексії, люди з ARFID не мають спотвореного образу тіла або сильного страху набрати вагу. ARFID найчастіше зустрічається в середньому дитячому віці та зазвичай починається раніше, ніж інші розлади харчової поведінки. Багато дітей проходять фази вибагливості в їжі, але дитина з ARFID не отримує достатньої кількості калорій, щоб правильно рости і розвиватися, а дорослий з ARFID не може підтримувати основні функції організму через брак калорій.
Симптоми ARFID:
– Різке обмеження типів або кількості їжі, що вживається
– Відсутність апетиту або інтересу до їжі
– Різка втрата ваги
– Розлад шлунку, біль у животі або інші шлунково-кишкові проблеми без інших відомих причин
– Обмежений спектр улюблених продуктів, що ще більше скорочується (“перебірливе харчування”, яке прогресивно погіршується).
Як лікують розлади харчової поведінки?
Розлади харчової поведінки можна успішно лікувати. Раннє виявлення та лікування важливі для повного одужання. Люди з розладами харчової поведінки мають вищий ризик самогубства та медичних ускладнень.
Сім’я людини може відігравати вирішальну роль у лікуванні. Члени сім’ї можуть заохочувати людину, яка має проблеми з харчуванням або сприйняттям образу тіла, звернутися за допомогою. Вони також можуть надавати підтримку під час лікування та бути чудовими союзниками як для пацієнта, так і для лікаря. Дослідження показують, що залучення сім’ї до лікування розладів харчової поведінки може покращити результати лікування, особливо для підлітків.
Плани лікування розладів харчової поведінки включають психотерапію, медичну допомогу та моніторинг, консультування з питань харчування, медикаментозне лікування або комбінацію цих підходів. Типові цілі лікування:
- Відновлення повноцінного харчування
- Доведення ваги до здорового рівня
- Зменшення надмірних фізичних навантажень
- Припинення переїдання та заїдання стресу
Люди з розладами харчової поведінки також можуть мати інші психічні розлади (такі як депресія або тривога) або проблеми із вживанням психоактивних речовин. Дуже важливо лікувати будь-які супутні захворювання в рамках плану одужання.
Спеціальні форми психотерапії («розмовна терапія») і когнітивно-поведінкові підходи можуть ефективно лікувати певні розлади харчування. Щоб отримати загальну інформацію про психотерапію, відвідайте вебсторінку Національного інституту психічного здоров’я (NIMH).
Дослідження також показують, що медикаменти можуть допомогти в лікуванні деяких розладів харчової поведінки та супутніх тривоги чи депресії, пов’язаних із розладами харчової поведінки. Інформація про ліки часто змінюється, тому проконсультуйтеся зі своїм лікарем перед вживанням.
Де я можу знайти допомогу?
Якщо ви не знаєте, куди звернутися за допомогою, варто почати зі свого терапевта. Він може направити вас до кваліфікованого фахівця з психічного здоров’я, наприклад, психіатра або психолога, який має досвід лікування розладів харчової поведінки.
Джерело https://www.nimh.nih.gov/health/publications/eating-disorders