З усіх боків ми чуємо про боротьбу з ожирінням. Наше суспільство, зокрема медики, говорять про схуднення як про спосіб покращити своє здоров’я. Однак дані показують, що втрата ваги не дає довгострокового ефекту: 95% тих, хто худне, знову набирають вагу протягом одного-п’яти років (Національна асоціація розладів харчової поведінки, 2018). Вага може бути стабільною, якщо немає змін у кількості споживаних та спалюваних калорій, однак цей параметр може коливатися через довгострокові зміни в енергетичному балансі або кількість спалених калорій у порівнянні зі споживаними. Занадто різка зміна балансу цієї енергії призводить до зниження метаболізму, дозволяючи повернути вагу.
Займатися питанням зниження ваги не лише неефективно, а й часто не потрібно. Незважаючи на дослідження, що ожиріння пов’язане з хронічними захворюваннями, не можна стверджувати, що причина в цьому. У дослідженнях, які виявили ці кореляції, рідко враховувалися фізичні вправи, звички харчування чи тенденції ваги з часом, а коли враховувалися, кореляція значно знижувалася або була відсутня. Крім того, спроби схуднення можуть завдати фізичної та психологічної шкоди. Дієта призводить до збільшення вироблення кортизолу, гормону стресу, який збільшує ризик захворювання. Також дієта призводить до зниження кісткової маси, порушень менструального циклу, головного болю, втоми, сухості шкіри, випадання волосся та підвищення ризику серцевих захворювань та передчасної смерті. Це пов’язано з розвитком розладів харчової поведінки, підвищеним занепокоєнням харчуванням, уникненням соціальних ситуацій, де є прийоми їжі, та обмеженнями, що призводять до зниження сили волі. Дієта позбавляє людей відчуття голоду і ситості, змушує організм накопичувати жир, коли людина знову відновлює нормальне харчування, і призводить до жирових відкладень в області живота.
Альтернативний спосіб змінити своє ставлення до їжі – дотримуватись інших підходів. Підходи, не пов’язані з дієтою, свідчать, що фізичні та психологічні характеристики є кращими індикаторами здоров’я, ніж вага, і не розглядають зміну ваги як ознаки успіху чи невдачі. Вони сприяють тому, щоб слідувати сигналам голоду та ситості, не навішувати ярлики «хорошої» та «поганої» їжі та приймати своє тіло. Один із таких підходів – усвідомлене харчування. Дослідження показали, що усвідомлене харчування зменшує депресію, тривожність, переїдання, формуючи загалом здоровішу харчову поведінку. Цей підхід може не підійти людям, які проходять процес відновлення ваги або страждають на нервову анорексію, оскільки зазвичай у них є проблеми шлунково-кишкового тракту, що перешкоджають здоровому відчуттю голоду та ситості. Вони часто відчувають дискомфорт при нормальному рівні ситості і відчувають ситість, навіть якщо їдять менше, ніж потрібно їх тілу. Не підійде цей підхід і пацієнтам із такими шлунково-кишковими проблемами, як нудота, здуття живота, запор чи біль у животі. Слід зачекати на лікування цих симптомів.
Усвідомлене харчування включає кілька компонентів: усвідомлення сигналів голоду і ситості, аспектів їжі, пов’язаних з емоціями і тригерів усвідомленого харчування. Для визначення того, як проявляється голод, людина може звернути увагу на рівень енергії, здатність зосереджуватися, відчуття порожнечі у шлунку та/або дратівливість. Пацієнти визначають, що спонукає їх починати та припиняти прийом їжі. Це може бути внутрішній сигнал (голод), або зовнішній сигнал, наприклад, рішення інших поїсти або звичний час для їжі. Також може бути емоційний фактор, наприклад, бажання з’їсти щось для задоволення, комфорту або відволіктися від того, що відбувається. Ті хто харчується усвідомлено можуть перевіряти, як вони будуть почуватися, якщо виберуть бажаний варіант. Наприклад, вживання пончика дасть короткочасне задоволення і радість, але може призвести до зниження рівня цукру пізніше, або обід, що складається тільки з овочів, може не призвести до відчуття задоволення після їжі. При усвідомленому харчуванні люди вчаться досліджувати свої відносини з їжею, і також про її роль в управлінні емоціями. Вони вчаться давати волю почуттям іншими способами, справлятися з імпульсами, не піддаючись їм, і дозволяють собі проживати емоційний біль. Усвідомлене харчування не означає, що людина постійно харчується «ідеально», але дає людині проявляти свободу, гнучкість і співчуття, покращуючи при цьому стосунки з їжею та своїм тілом.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/dismantling-diet-culture-in-a-pivot-towards-mindful-eating