Чи є зв’язок між фізичними/психічними/ментальними порушеннями та розладом харчової поведінки? Хоча існує небагато досліджень, присвячених поєднанню людей з інвалідністю та розладами харчової поведінки, ситуація поступово змінюється. Дослідження, опубліковане Національною медичною бібліотекою США та Національним інститутом психічного здоров’я у 2000 році, показало, що жінки з інвалідністю більш схильні до розвитку розладів харчової поведінки.
Чому це так?
Неможливо звузити причину цього явища до чогось одного. У деяких людей тиск відповідати вимогам суспільства через свою «інакшість», може стати причиною розладу. Інші карають своє тіло за те, що воно від самого початку було недостатньо «нормальним».
Крім того, люди з інвалідністю частіше зазнають травматичного та жорстокого поводження, ніж їхні однолітки. Дослідження вже показали тісний зв’язок між травматичним досвідом і розладами харчової поведінки.
Інші потенційні зв’язки полягають у розриві зв’язку між розумом і тілом, дефіциті здорової репрезентації в ЗМІ та контролі. Багато людей з інвалідністю відчувають, що вони не контролюють своє тіло. Тож обмеження в їжі може бути способом відчути контроль над чимось.
Які типи захворювань можуть впливати на розлади харчової поведінки?
Багато захворювань шлунково-кишкового тракту можуть бути пов’язані з підвищеною схильністю до розладів харчової поведінки. Будь-яке захворювання ШКТ може легко ускладнити приймання їжі – або бажання їсти. Це може бути пов’язано з низкою факторів, зокрема страхом, болем або іншими фізичними симптомами.
Гастропарез, або повільне травлення, може бути як симптомом, так і можливим зв’язком з розладами харчової поведінки. Це захворювання пов’язане зі швидким відчуттям насичення, що ускладнює можливість з’їсти велику кількість їжі.
Крім того, це може призвести до здуття живота та болю. Якщо людина відчуває біль під час їжі, їй важко його долати, щоб наситити свій організм.
При синдромі Прадера-Віллі, наприклад, людина продовжує їсти попри ситість. Це може призвести до швидкого набору ваги. Інші захворювання, такі як аутизм, можуть також викликати труднощі з прийманням їжі.
Аутизм може спричиняти безліч інших проблем. Наприклад, якщо дотик або смак їжі, яка має певний тип текстури, викликає роздратування, це може призвести до відмови від їжі. Деякі люди з аутизмом можуть відчувати огиду до певних кольорів, смаків або інших характеристик їжі.
Багато людей з психічними розладами мають дуже жорстку та контрольовану поведінку. Люди з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) часом повинні виконати певний примус або ритуал, перш ніж вони зможуть їсти. Іноді ці ритуали можуть стати перешкодою для приймання їжі.
Такі психічні стани, як тривожність, целіакія, рухові розлади та інші, навіть можуть бути помилково прийняті за розлади харчової поведінки до встановлення діагнозу. Але, як і інші, ці стани також можуть відігравати важливу роль у розвитку РХП.
Лікування
Для людей з розладом харчової поведінки існує допомога. Як і багато інших захворювань, РХП – це хронічна хвороба, яка буде існувати завжди. Однак, при правильній допомозі, одужання можливе.
Все, що потрібно – це знайти потрібного лікаря та лікувальний центр.
Лікування супутніх захворювань
Щоб отримати найкраще лікування з фізичними порушеннями та розладів харчової поведінки, потрібно лікуватися у спеціалістів, які знайомі як з розладами харчової поведінки, так і з іншими захворюваннями. Наприклад, такі розлади, як діабулімія, потребують лікування під наглядом ендокринолога, оскільки цей розлад є одночасно і розладом харчової поведінки, і хронічним захворюванням.
На що звернути увагу
Якщо ви або ваша близька людина маєте справу з розладом харчової поведінки з супутнім хронічним захворюванням, нижче наведено деякі фактори, які слід враховувати під час пошуку лікування:
- Чи знаєте ви, з яким типом (типами) розладу харчової поведінки ви маєте справу? Якщо ні, запишіться на прийом до свого лікаря первинної медичної допомоги, щоб дізнатися більше.
- Чи знає цей лікар про ваші хронічні захворювання?
- Чи має цей лікар зв’язки з іншими спеціалістами, щоб забезпечити вам найкращу систему підтримки?
- Чи може лікування вашого розладу харчової поведінки відбуватись одночасно з лікуванням інших хронічних захворювань?
- Якщо ні, це варто обговорити з вашим терапевтом, розглядаючи лікувальний центр.
- Не втрачайте надії. Одужання не завжди буває легким, але воно можливе – особливо з правильною допомогою.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/connection-disabilities-eating-disorders