Самогубство найчастіше є наслідком депресії, але розлади харчової поведінки також можуть призвести до цього кроку.
Дослідники опитали більше 36000 американців, щоб краще зрозуміти зв’язок між розладами харчової поведінки та самогубствами. Порівняно з респондентами без РХП (5%), респонденти які страждають на нервову анорексію (24,9%), нервову булімію (31,4%) і переїдання (22,9%), набагато частіше намагалися покінчити життя самогубством.
Для багатьох опитаних боротьба з РХП розпочалася ще до першої спроби суїциду.
Хоча мотиви звести рахунки із життям можуть бути різними, важливо розуміти, як цьому сприяє розлад харчової поведінки.
РХП складніше, ніж здається
Існує безліч неправильних поглядів на РХП. Найбільш поширений зводить їх до прагнення схуднути. Справді, образ тіла пов’язаний з РХП, але корінь проблеми лежить набагато глибше.
Коли людина страждає на розлад харчової поведінки, вона більше не контролює свої думки, харчування та проведення часу. Хвороба бере гору, впливає на всі рішення, і це негативно позначається на фізичному здоров’ї, стосунках та кар’єрі.
Вплив на фізичне тіло може бути руйнівним.
Кожен тип РХП по-своєму впливає на організм, але загалом, коли споживаних калорій недостатньо, тіло починає руйнуватися, щоб якось забезпечити паливо для життя. Першими починають вичерпуватися м’язи, створюючи серйозний ризик серцевої недостатності. Це проявляється не відразу, спочатку виникає слабкість, запаморочення чи задишка.
Блювота чи використання проносних для очищення може перешкоджати надходженню в організм життєво важливих хімічних речовин – електролітів, які забезпечують здоровий серцевий ритм. Чим частіше людина очищається, тим більше вона страждатиме від болю в животі, здуття, пошкодження стравоходу або кишечника.
Також РХП може призвести до гормональних змін (збій менструального циклу), розвитку діабету 2 типу та остеопорозу.
Процвітаючий сором
Більшість людей звертаються до лікаря вже коли їхнє здоров’я починає погіршуватися. Але розлад харчової поведінки – це хвороба, що розвивається у тіні. Сором і вина, які людина відчуває з приводу своєї поведінки, перешкоджають ділитися проблемою.
Розлад харчової поведінки нерідко призводить до ізоляції. Самотність створює ідеальне середовище для компульсивної харчової поведінки, наприклад, обмеження в їжі, переїдання або очищення.
Чим більше РХП спонукає людину приховувати своє захворювання, тим більше зростає сором і відраза до себе. Отже, з кожним днем погіршується як фізичне, а й емоційне здоров’я.
Без професійного втручання людина починає замислюватися над тим, як покласти край своїм стражданням, зокрема у вигляді самогубства.
Попереджувальні ознаки
Не всі, хто страждає на розлад харчової поведінки, думають про самогубство, але ймовірність виникнення суїцидальних думок у цієї групи набагато вища. Знання ознак може допомогти визначити кризу:
- Відсторонення від друзів та сім’ї. Коли людина ізолює себе від усіх, це може свідчити про РХП і часто думки про суїцид.
- Зміни у режимі сну. Безсоння чи бажання весь час спати.
- Перепади настрою. Людина демонструє роздратування, схвильованість чи гнів.
- Пригніченість і смуток. Людина виглядає сумною та говорить про безнадійність.
- Людина почувається тягарем – стверджує, що іншим було б краще без неї.
- Підвищене вживання психоактивних речовин – часто алкоголь чи наркотики.
- Поводиться безрозсудно – наприклад, їде на червоне світло або в нетверезому вигляді.
- Відчуває сильний емоційний біль – говорить про те, що більше не може винести переживання.
- Говорить про смерть чи має план самогубства.
Попереджаючі ознаки самогубства можуть виглядати у всіх по-різному, але це одні з найпоширеніших. Якщо вам здається, що ваші близькі або знайомі можуть зазнати ризику самогубства, зателефонуйте до служби психологічної допомоги.
Життя з розладом харчової поведінки наражає людину на більший ризик самогубства, але це не обов’язково має закінчитися трагедією. Отримавши належну допомогу, вони можуть одужати та жити повноцінним життям.
Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/the-link-between-eating-disorders-and-suicide