ЧИ Є У МОЄЇ ДИТИНИ РОЗЛАД УНИКНЕННЯ/ОБМЕЖУВАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ ЇЖІ (ARFID)?
Здебільшого діти вибагливіші в їжі, ніж дорослі. Якщо ваша дитина «вибаглива у їжі», ви можете мати сумніви, чи нормально вона харчується. Можливо, ви чули про розлад уникнення/ обмеження споживання їжі (ARFID), і підозрюєте, що він є у вашої дитини. Важко спрогнозувати, чи є ця вибагливість в їжі фазою, що мине, чи постійним психологічним станом, який вимагає втручання. Адже межа між «нормальною» вибагливістю і розладом буває досить розмитою. Але розлад завжди більш тривалий у часі.
Більшість дітей зазвичай бояться нової їжі, найчастіше овочів та білків, таких як м’ясо та риба. Цей страх — «неофобія» — досягає піку у віці від двох до шести років. Ймовірно, це еволюційний захист, який розвинувся як спосіб захистити дітей наших предків-збирачів від токсинів, які містяться в неїстівних рослинах.
Тож якщо вашій дитині шість років або менше, можливо, вона ще переросте небажання пробувати нову їжу.
Що таке розлад уникнення/обмеження споживання їжі ARFID?
ARFID – це тип розладу харчової поведінки, при якому людина їсть тільки певний тип або кількість їжі, і це негативно впливає на її здоров’я та здатність вести нормальний спосіб життя. Основною причиною недоїдання не є занепокоєння щодо ваги чи медична або психологічна проблема.
У якому віці діагностується ARFID?
Розлад уникнення/обмеження споживання їжі можна діагностувати в будь-якому віці. Багато дітей виявляють ознаки ARFID вже у віці двох-трьох років. Однак, оскільки діти зазвичай більш вибагливі в цьому віці, коли вони дорослішають, це може пройти. Якщо симптоми виявляються серйозними та спричиняють дефіцит поживних речовин або впливають на ріст, вашій дитині може бути поставлений діагноз у віці від двох до чотирьох років. Найчастіше фахівці діагностують ARFID у дітей віком від п’яти років.
Попереджувальні ознаки розладу уникнення/обмеження споживання їжі:
- Вживання менш різноманітних продуктів порівняно з однолітками
- Втрата ваги або неможливість набрати вагу
- Проблеми з ростом
- Дефіцит харчування
- Залежність від харчових добавок, наприклад, коктейлів як компенсація недостатньої кількості поживних речовин
- Неможливість їсти з іншими або в школі
- Конфлікти щодо їжі
- Сильна відраза до їжі
- Небажання пробувати нові продукти
- Чутливість до змін у поданні їжі
- Сильні реакції огиди до нової їжі (блювотні позиви)
- Низький інтерес до їжі
- Відсутність задоволення від їжі
- Виражений страх, що після їди станеться щось погане (наприклад, задуха, біль або блювота)
Як діагностують ARFID у дитини?
Якщо ви стурбовані харчуванням вашої дитини, і переймаєтеся, чи може вона мати ARFID, проконсультуйтеся з фахівцем. Оскільки ARFID є відносно новим діагнозом, деякі лікарі можуть бути не знайомі з ним. Зверніться до терапевта або дієтолога, який працює з дітьми з розладами харчової поведінки. Якщо вашій дитині менш як шість років, попросіть направлення до клініки дитячого харчування. Зазвичай ці програми є міждисциплінарними та включають ерготерапевтів і логопедів, які можуть оцінити та діагностувати, чи є у дитини орально-моторні проблеми, що впливають на жування та ковтання.
Хто може діагностувати ARFID?
Ряд різних фахівців можуть діагностувати ARFID у дітей. Це можуть бути лікарі, терапевти та дієтологи. Часто логопеди та ерготерапевти також беруть участь в обстеженні дітей молодшого віку.
Як ставлять діагноз ARFID?
Фахівці, які діагностують ARFID, оцінюють історію та особливості харчування. Вони переглядають історію хвороби та ріст.
Психологічні тести, які використовуються для діагностики анорексії, булімії та переїдання, не дають адекватної оцінки ARFID. Для цього розладу існують спеціальні тести. Наприклад:
- Тест 9 предметів на розлад уникнення/обмеження споживання їжі (NIAS)
- Тест на пікацизм, ARFID та розлад румінації (PARDI)
- Тест PARDI-AR-Q
- Шкала харчової неофобії (FNS)
- Анкета розладів харчування у дітей (EDY-Q)
Як лікують розлад уникнення/обмеження споживання їжі у дітей?
Лікування включає розповідь батькам про фактори, які сприяють ARFID. Існує три основні психологічні методи лікування дітей з ARFID.
Дослідження відчуттів та сигналів тіла
Метод дослідження відчуттів та сигналів тіла (FBI) використовує підходи лікування панічних розладів та синдрому подразненого кишківника. Цю терапію розробили Ненсі Цукер та її колеги з Центру Дьюка з розладів харчової поведінки. Це лікування використовує активності з залученням інтероцептивних відчуттів (голоду, спраги), щоб зменшити уникнення їжі та відчуттів тіла. У форматі гри діти вчаться взаємодіяти з відчуттями тіла та їжею за допомогою мультфільмів та контакту з органами чуття. Це лікування проводиться протягом приблизно 15 сеансів і може застосовуватися для дітей віком від чотирьох до десяти років.
Когнітивно-поведінкова терапія при ARFID (CBT-AR)
Когнітивно-поведінкова терапія при ARFID (CBT-AR) була розроблена Дженніфер Томас та Камрін Едді в Гарвардському університеті. Це лікування підходить дітям віком від десяти років, а також підліткам і дорослим. Ця терапія зазвичай складається з приблизно 20-30 сеансів протягом 6-12 місяців. Робота відбувається як з дитиною, так і з батьками. Спочатку терапевт пояснює особливості ARFID. Далі батькам допомагають налагодити регулярне харчування дитини з використанням бажаних продуктів. Якщо потрібен набір ваги, спочатку збільшується кількість їжі та її різноманітність. Потім терапевт допомагає визначити продукти, які слід вводити в раціон. Далі пацієнт практикує нові стратегії як на сеансі, так і вдома.
Сімейне лікування (FBT) для ARFID
Сімейне лікування (FBT) є провідним методом лікування анорексії у дітей і підлітків. Також його почали використовувати при ARFID. У сімейній терапії батьки відіграють центральну роль. Батьки можуть допомогти збільшити кількість споживаної їжі та розширити раціон.
Як підтримати дитину з ARFID
Підтримка дитини чи підлітка з розладом уникнення/обмеження споживання їжі може бути складним процесом. Час приймання їжі може здаватися битвою. Ще важче буває знайти їжу, яку буде їсти дитина. Хвилювання за здоров’я та неповноцінне харчування лише додають стресу.
Є кілька практичних стратегій, які допоможуть вам подолати труднощі з харчуванням і створити позитивні стосунки з їжею у вашої дитини з ARFID. Для цього потрібне триразове харчування та 2-3 перекуси протягом дня. Слідкуйте, щоб перекуси були регулярними та не перебивали основні приймання їжі, оскільки це може завадити здатності розпізнавати сигнали голоду та отримувати необхідне харчування. Під час приймання їжі та перекусів віддавайте пріоритет стравам, які подобаються дітям.
Джерело https://www.eatingdisordertherapyla.com/arfid-in-children/