Розлади харчової поведінки (РХП) часто вражають підлітків і молодих людей. Через складність цих захворювань і віку, в якому вони з’являються, виникають глибокі сімейні та соціальні проблеми. Вони мають значний вплив на членів сім’ї, у деяких навіть з’являється занепокоєння та депресія. Брак знань про хворобу, страх та провина, труднощі в регулюванні емоцій і відмінності членів сім’ї є чинниками стресу у осіб які доглядають за хворими. Метою даного дослідження було: а) вивчити підходи тих, хто доглядає за пацієнтами з РХП, і б) перевірити узгодженість / розбіжності між ними (а саме, у матерів та батьків пацієнтів з РХП).

Метод. Наша вибірка включала 265 осіб, які доглядають за пацієнтами з РХП з 13 каталонських центрів. В цілому n = 204 доглядають за пацієнтами з РХП, де n = 61 – і батьки і матері. Іспанська версія опитувальника опікунських навичок (CASK) використовувалася для оцінки відношення до РХП у тих, хто доглядав за пацієнтами з РХП. Порівняння показників CASK між респондентами (батьком і матір’ю) проводилося з використанням узагальнених рівнянь оцінки (GEE).

Результати: в більшості випадків, матері частіше брали на себе роль по догляду, ніж батьки. При порівнянні середніх показників навичок опікуна у батьків істотних відмінностей виявлено не було, що дозволяє припустити, що ці навички схожі. Проте, результати підвибірки , в яку входили як матері, так і батьки одного і того ж пацієнта, показали розбіжності в двох підшкалах: в розумінні цілісної картини і нерозповсюдження зайвої інформації. Задовільно-помірна згода спостерігалось в питаннях розуміння-прийняття, емоційного інтелекту, фрустрації, загального бала, згода в вимірі турботи про себе.

Висновки. Наші результати показують, що особам, які забезпечують догляд, особливо батькам пацієнтів з РХП, можуть принести користь втручання, спрямовані на сфери, що залишені поза увагою, наприклад, ефективне спілкування. Проведення сесій для опікунів, може допомогти батькам оволодіти потрібними навичками і керівництвом для надання допоміжного впливу в процесі лікування, розвінчати переконання щодо РХП, поліпшити якість життя і зменшити емоційну дистанцію.

Матеріали люб’язно надані Федерацією анорексії і булімії Франції (FNA-TCA, French federation of eating disorder associations ).