Тиск
Повернення до навчання може бути дуже важким для учнів-спортсменів, бо вони відчувають на собі підвищений тиск. Для нас спортсменів ніби існує якийсь стандарт, пов’язаний з нашою ідентичністю та зовнішнім виглядом. Потрібно постійно контролювати свої дії, мати хороші оцінки та соціальне життя. У студентському спорті існують численні етапи тестування, серед яких порівнюють наші статури. Але попри це пам’ятайте, що ваша цінність не пов’язана з цифрою на вагах.
Порівняння
Спортсмени з розладами харчової поведінки постійно порівнюватимуть себе. Важливо пам’ятати, що у кожної людини свій зовнішній вигляд та раціон, в якому є певна кількість калорій для вживання. Харчування всередині команди може бути величезним тригером. Ця атмосфера переслідувала мене щоразу, коли ми їли. Мені допомогло те, що я відкрився одному товаришу по команді, що зрештою зміцнило наш зв’язок. Це дозволило мені бути разом з усіма під час їжі. Порівняння лише відвертає нас від нашої справжньої особистості, і це робить важчим процес відновлення.
Показники
Одним із найважливіших аспектів у житті спортсмена є його показники в спорті. Часто я зосереджувався лише на своїх фізичних здібностях, а не на навичках самого спорту. Надмірні тренування є поширеним явищем і можуть стати нездоровою одержимістю поза усіляким контролем. Іноді ці навантаження здаються корисними, доки ти не втрачаєш над ними контроль. Це безпосередньо вплинуло на мою успішність в навчанні та життя поза спортом. Завжди пам’ятайте, що ваші показники в спорті не визначають вас як особистість.
Інтуїтивне мислення проти спортивного мислення
Студенти-спортсмени з РХП часто мислять категоріями «все або нічого». Таке мислення не дає місця для балансу. Дозволити собі жити інтуїтивно дуже складно тим, хто звик все тримати під своїм контролем. Іноді наш мозок включає режим автопілота після безперервних жорстких правил. Мені знадобився деякий час, щоб почати інтуїтивно харчуватися, працювати та просто жити. Якщо ти спортсмен, то маєш слідувати чітким ритуалам та практикам, які заперечують цей спосіб життя. Я запитав себе, чи це справді корисно для мене, чи я себе в цьому переконував.
Нагадування
Я відкрився своєму товаришу по команді та завів приятеля поза своїм спортом. Це дало мені об’єктивну точку зору, яка поставила під сумнів мої нав’язливі думки та дії. Я багато разів звертався до психолога в коледжі та сходив до терапевта, щоб переконатися, що моє психічне здоров’я не погіршується далі. Це зменшило мої супутні почуття депресії та тривоги. Я хочу сказати усім студентам-спортсменам, що ви не самотні в цій боротьбі, і завжди можете знайти підтримку. Ці внутрішні та зовнішні битви зрештою зробили мене сильнішою людиною, і я можу поділитися з вами своєю історією.
Cameron Cool
Джерело https://www.nationaleatingdisorders.org/blog/going-back-school-athletes