Коли йдеться про лікування розладів харчової поведінки, одним із найважливіших кроків є встановлення діагнозу. Цей діагноз визначає, який тип лікування та рівень догляду (наприклад, амбулаторне, денне лікування, госпіталізація) необхідні. Однак розлади харчової поведінки часто залишаються непоміченими, і люди можуть жити з цим роками, перш ніж отримають діагноз і спеціалізоване лікування. Частково це пов’язано зі стереотипами про те, як «виглядає» людина з розладом харчової поведінки, а частково – з тим, що багато людей із РХП можуть не виявляти очевидних ознак або симптомів. Наприклад, не у всіх буде карієс через самоіндуковану блювоту, або ж помітні зміни у вазі. З цих (та багатьох інших причин) люди з розладами харчової поведінки можуть мати здоровий вигляд, і тому їх хвороба може бути неочевидною.
Одним зі способів виявлення розладів харчової поведінки є регулярне проведення скринінгу на рівні первинної медичної допомоги (у сімейного лікаря, терапевта). Лікарі первинної ланки вже проводять різноманітні скринінги: на рак молочної залози, на високий кров’яний тиск і навіть на інші психічні захворювання, такі як депресія та тривога. Таким чином, клініцисти первинної ланки скеровують пацієнтів до лікарів-спеціалістів, які можуть провести більш ретельне обстеження і надати спеціалізоване лікування. Це може бути особливо корисним для розладів харчової поведінки, коли пацієнти потребують спеціального підходу для отримання офіційного діагнозу й лікування.
В останні місяці Робоча група з профілактичних послуг США (USPSTF) визнала потенційну роль первинної медичної допомоги у виявленні та лікуванні розладів харчової поведінки, включивши це як тему до свого портфоліо. Для тих, хто не знайомий, USPSTF — це група експертів, які розробляють науково обґрунтовані рекомендації послуг, які надаються на рівні первинної медичної допомоги (скринінг, консультування та деякі ліки). Наприклад, USPSTF видала рекомендації щодо того, коли і як часто проводити скринінг на рак молочної залози, розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин і навіть насильство з боку інтимного партнера. Рекомендації від USPSTF мають оцінки у вигляді літер від A до D. Коли USPSTF видає рекомендацію, лікарі первинної ланки розуміють, що їм рекомендується використовувати у своїй клінічній практиці. До того ж, ця група вперше у своїй історії сфокусувалась на розладах харчової поведінки!
У березні 2022 року USPSTF оприлюднила свої рекомендації щодо скринінгу розладів харчової поведінки у підлітків і дорослих у закладах первинної медичної допомоги. Рекомендації ґрунтувалися на ретельному огляді наявної літератури. Процес тривав понад рік і залучив кілька груп експертів, які сканували наявні дослідження, переглядали та аналізували всі відповідні дані, а потім записували їх у звіт для розгляду USPSTF. Переглянувши звіт, члени USPSTF оприлюднили Заяву I, у якій зазначили, що наявних доказів недостатньо, щоб проводити або не проводити регулярний скринінг на розлади харчової поведінки серед осіб, які не мають явних ознак або симптомів. По суті, це означало, що наявна література не надала достатньо чіткого сигналу, щоб заохочувати або перешкоджати такій практиці в первинній медичній допомозі. Попри цей факт існує низка важливих висновків для клініцистів і дослідників.
Для клініцистів Заява USPSTF I не означає, що розлади харчової поведінки не є важливими для первинної медичної допомоги — це просто означає, що недостатньо доказів, щоб рекомендувати або ні профілактичний скринінг. Існує багато інших способів, завдяки яким клініцисти можуть допомогти впоратися з розладами харчової поведінки, не вдаючись до скринінгу. Наприклад, у своїх рекомендаціях USPSTF закликає лікарів давати направлення пацієнтам, які висловлюють занепокоєння з приводу свого харчування, і/або тим, хто має більш очевидні ознаки або симптоми розладу харчової поведінки, до спеціалізованої медичної допомоги. Вони також заохочують клініцистів бути більш обізнаними про фактори ризику, ознаки та симптоми розладів харчової поведінки та звертати особливу увагу на групи підвищеного ризику (наприклад, підлітків, трансгендерних осіб та тих, хто зазнав дитячих травм). Таким чином, лікарі первинної ланки можуть відігравати ключову роль у забезпеченні ефективного лікування пацієнтів з розладами харчової поведінки.
Для дослідників Заява USPSTF I є чітким свідченням того, що для покращення доказової бази щодо скринінгу розладів харчової поведінки на рівні первинної медичної допомоги необхідні подальші дослідження. Зокрема, систематичний огляд (згаданий вище) підкреслив потребу в дослідженнях, які б вивчали користь і потенційну шкоду рутинного скринінгу розладів харчової поведінки порівняно зі звичайним лікуванням (без скринінгу). Систематичний огляд також виявив брак досліджень за участю деяких груп населення, а саме осіб, які відрізняються за расовою, етнічною та соціально-економічною приналежністю. Проведення таких досліджень значно поглибить розуміння того, як профілактичні послуги, такі як скринінг РХП, можуть покращити результати здоров’я пацієнтів, які не мають очевидних ознак чи симптомів. Крім того, є своєчасною можливість доповнити наявну літературну базу, оскільки USPSTF регулярно оновлює свої рекомендації на основі нових літературних джерел. Таким чином, існує можливість модифікації поточної заяви I для відображення нових висновків.
Втім приємно знати, що така авторитетна та впливова група, як USPSTF, розуміє, що розлади харчової поведінки є пріоритетною проблемою лікарів первинної ланки. Попри видачу заяви I, клініцисти та дослідники мають різні способи, як надавати необхідну допомогу людям з розладами харчової поведінки.
Джерело https://www.nationaleatingdisorders.org/eating-disorders-primary-care-whats-recommended/