Багато батьків відчувають провину, коли у їхніх дітей діагностують розлад харчової поведінки. Майже кожен з батьків може назвати момент, коли він сам дотримувався дієти, відмовлявся від бажаного десерту, говорив, що краще бути худим або не давав добавку своїй дитині. Можливо, ви робили щось, щоб ваша дитина не гладшала – і робили це з любов’ю та добрими намірами — щоб захистити її від насмішок щодо ваги та передбачуваних подальших наслідків для здоров’я.

Виникає питання, чи сприяли такі дії розвитку розладу харчової поведінки у підлітка. Батьки часто відчувають провину, коли їхня дитина захворіла. У випадку розладів харчової поведінки багато причин їх виникнення пояснюється культом стрункості в нашій культурі. Тому звинувачення в голові є ще гучнішими.

 

Що таке дієтична культура?

Дієтична культура — це система переконань, яка ставить на п’єдестал худорлявість і пропагує її як шлях до відчуття своєї цінності. Вона формує правила того, який тип харчування є «здоровим», і знецінює людей, які не відповідають ідеалу стрункості.

Повідомлення про культуру дієти всюдисущі, тож ви не винні в тому, що засвоїли їх, навіть не замислюючись над ними. Дієтична культура – це суп, у якому ми всі плаваємо. Це панівна парадигма. Ви, напевно, чули залякувальні повідомлення від медичних працівників або чули про це в новинах.

Чому ця система вірувань так домінує? Її просуває дієтична індустрія вартістю 70 мільярдів доларів. Це закріпилося в нашій системі охорони здоров’я і підкріплюється в ЗМІ.

Батьки часто стають вісниками панівного культурного повідомлення, яке вони чують від медичних працівників. Але це важливий момент. Тепер, коли ви допомагаєте своїй дитині з розладом харчової поведінки, настав час запитати, що ви знаєте про здоров’я, вагу та харчування. Ви не народилися з ненавистю до свого тіла. Ви розвинули ці переконання, тож можете від них відмовитися. Ніколи не пізно сказати «ні» дієтичній культурі. Ми хочемо, щоб ви приєдналися до нас у боротьбі з інституціями, які посилюють фобію жиру, сприяють розвитку розладів харчової поведінки та ускладнюють одужання вашого підлітка. Ваша дитина потребує вашої боротьби.

Ми вважаємо, що батьки є важливими союзниками для підлітків  з розладами харчування. Навіть якщо ви самі зневажали власне тіло, сиділи на дієті, сприяли тому, щоб підліток почав харчуватися здоровіше, або заохочували його займатися спортом на ранніх стадіях розладу харчової поведінки – ви не винні в розладі харчової поведінки своєї дитини. Проявіть співчуття до себе. Ваша дитина потребує вас.

Це також стосується випадків, коли у вашого підлітка – розлад уникнення споживання їжі (ARFID), розлад харчової поведінки, який зазвичай не спричинений проблемами ваги та форми. Культура дієт однаково впливає на людей з ARFID.

 

Що робити?

  • Зрозумійте, що здоров’я набагато ширше поняття, ніж вага. Ознайомтеся з ресурсами про Здоров’я будь-якого розміру, які дають ширше розуміння ваги.
  • Припиніть критично говорити про будь-яке тіло, зокрема про власне та особливо про «надмірну» вагу. Нам потрібна повага до всіх тіл і їх різноманітності.
  • Прийміть те, що підлітки схильні набирати вагу.
  • Заохочуйте підлітка сприймати жир не як щось, чого варто боятися. Ми не маємо посилювати те, чого боїться розлад харчової поведінки. Важливо, щоб люди не боялись набрати вагу.
  • Керуйте стрічкою соціальних мереж. Зображення, які ми там бачимо, не відрізняються різноманітністю, а фото більших тіл часто зображуються в особливо негативному та зневажливому ключі, що підливає масла у вогонь. Один зі способів виробити власне сприйняття різноманітності тіл — це звикнути бачити ширший діапазон тіл без оцінки.
  • Припиніть класифікувати їжу як здорову чи нездорову, корисну чи шкідливу. Спробуйте споживати різноманітну їжу, навіть ту, яку ви раніше називали поганою, зокрема десерти. Їжте із задоволенням разом з друзями та близькими.
  • Якщо ви раніше пропагували більш пісну, «здорову» їжу та хвилюєтеся, що можете здатися лицемірним в очах дитини, пропонуючи зараз більш гнучке харчування та калорійнішу їжу, поясніть усе як є. Що з огляду на розлад харчової поведінки, ви стали також працювати над ширшим розумінням здоров’я, тож ваше харчування стає більш різноманітним. Найбільший ефект я бачив, коли батьки ділилися з дітьми власним процесом переосмислення своїх стосунків із їжею та своїм тілом, таким чином допомагаючи підліткам у процесі одужання.
  • Навчіть підлітка більш критично ставитися до здоров’я та повідомлень у ЗМІ.
  • Пройдіть тест прихованих асоціацій щодо ваги. Будьте співчутливі до себе і пам’ятайте, що всі ми маємо упередження щодо ваги.

Ніколи не пізно змінити своє ставлення до ваги та їжі. Багато батьків підлітків, які мали розлади харчової поведінки, стали прихильниками різноманітності розмірів. Будь ласка, приєднуйтесь до нас у русі проти дієт та дієтичної культури.

 

Джерело https://www.eatingdisordertherapyla.com/what-parents-of-teens-with-eating-disorders-need-to-understand-about-diet-culture