З урахуванням останніх трендів в сфері харчування, які постійно проникають в наші стрічки новин, соціальні мережі, телебачення, рекламу, книги і розмови зі знайомими, як ми можемо змінити цю тенденцію і думати не тільки про своє тіло і вазі? Нам як суспільству, і як окремим індивідам давно пора відмовитися від дієт. Як запустити зміни? Як стати противником дієти?

У першій частині статті ми розібрали міфи і факти про дієту, дали новий погляд на харчування і досліджували інтуїтивний підхід до їжі як ключовий аспект антидієтичного мислення. Є багато інших цікавих аспектів крім цих фундаментальних компонентів. Антидієтичне мислення також включає соціокультурні чинники та образ тіла. У другій частині ми досліджуємо ці елементи.

 

Правда про дієти

Індустрія дієтичного харчування – це галузь з оборотом 70 мільярдів доларів; 95% дієт не дають результату; більшість тих, хто сидить на дієті, набирають втрачену вагу протягом одного-п’яти років, 35% людей, що сидять на дієті, роблять її звичкою, що призводить до розладу харчування; у 25% людей, що сидять на дієті  розвивається розлад харчової поведінки. Іронія і серйозність цих фактів піднімає багато інших питань. Які системні, соціокультурні та економічні чинники сприяють підтримці такої неефективної і шкідливої ​​галузі? Варто підійти до цієї теми з критичним мисленням, щоб зрозуміти, як культура дієт підтримує такий неоднозначний набір «стандартів».

 

Стигматизація ваги

Люди з більшою вагою часто відчувають дискримінацію. Зазнавши це на власному досвіді, я знаю, що таких історій багато. У медицині та в соціальному житті люди з великими тілами стикаються з безліччю форм стигматизації за вагою.

У кабінеті лікаря стигматизація ваги може проявитися дуже несподівано. Наприклад, ви записуєтеся на прийом з симптомами застуди або вивихом щиколотки, а розмова заходить про вашу вагу. В такому випадку не соромтеся задати питання: «Яким чином ці симптоми пов’язані з моєю вагою?». Ще більш тривожно те, що в порівнянні з наданням лікування для більш худих людей, повним не відразу надають таке ж лікування. Ви в праві просити такі ж аналізи і варіанти лікування, яке прописують більш худим пацієнтам. Запитайте свого лікаря: «А що б ви прописали худій людині? Мені б хотілося такого ж лікування і аналізів». Якщо ваш фахівець відмовляється приділяти вам таку ж увагу, попросіть, щоб розмова була записана у вашій медичній карті. Ви можете також пошукати медпрацівника, який більш прогресивно відноситься до ваги.

Крім медичного середовища, стигма через вагу широко поширена в соціальних мережах і повсякденних розмовах. Як часто вам задавали питання «О, ви схудли?», маючи на увазі це як комплімент? У повсякденних розмовах так чи інакше заходить мова про зовнішній вигляд, і худоба виступає як найвища цінність. Змініть стратегію, роблячи компліменти, не пов’язані з тілом. Замість слів «Ти сьогодні так красиво виглядаєш», «Твоя дієта приносить свої плоди», «Відмінно виглядаєш», замініть їх на компліменти: «Ти сьогодні світишся від щастя», «Мені хочеться посміхатися поруч з тобою» або «Ти так уважно і чуйно слухаєш». Ці компліменти не тільки зменшують розмови про тіло, а й підкреслюють те, що ми цінуємо один в одному, сприяючи зміцненню зв’язків. Якщо ви перебуваєте на стадії одужання від розладу харчової поведінки, і можете, не соромлячись, розповісти про це іншим, важливо виключити зі спілкування розмови про тіло, і показати людям негативний вплив подібних коментарів.

Стигматизація через вагу може мати значний вплив на людей з тілом великого розміру. Деякі вважають стигму за вагою відносно прийнятною формою дискримінації, дозволяючи собі судити тіла інших людей. Це не нормально. Ці судження вкрай шкідливі. Вони мають на увазі бажання виключити з товариства більших людей і можуть викликати почуття сорому, занепокоєння і депресії у людей, на яких спрямовані ці погляди. Більш того, побоюючись дискримінації за вагою, люди можуть почати боятися набрати вагу і шкодити своєму тілу, щоб уникнути збільшення ваги. Упереджене ставлення через вагу впливає на людей всіх форм і розмірів.

 

Здоров’я в будь-якому розмірі (HAES)

Рух «Здоров’я в будь-якому розмірі» (HAES) – це позитивний рух проти дієти, який підтримує ключові принципи, пов’язані зі здоров’ям незалежно від ваги. Ось п’ять ключових принципів цього напрямку:

  1. Вага може бути різною: прийміть різноманітність форм і розмірів тіла в світі і відкиньте ідеалізацію певних типів статури або ваги.
  2. Головне – здоров’я: відстоюйте рівний доступ всіх людей до медичної інформації та допомоги незалежно від розміру тіла. Дбайте про свій організм цілісно, ​​включаючи фізичні, економічні, духовні, емоційні та інші потреби.
  3. Харчування для здоров’я: їжте, коли голодні, припиняйте, коли наситилися, зосередьтеся на задоволенні харчових потребах і задоволенні, а не на контролі ваги.
  4. Шанобливе ставлення: визнайте упередженість щодо ваги і постарайтеся покласти йому край. Пам’ятайте, як соціально-економічний статус, раса, стать, сексуальна орієнтація, вік та інші особливості впливають на стигматизацію по вазі.
  5. Рух, що покращує життя: займіться фізичними вправами, які приносять вам радість.

Вивчення принципів «Здоров’я в будь-якому розмірі» і інтеграція цих принципів у ваше повсякденне життя може в значній мірі підтримати антидієтичне мислення. Поділіться цими концепціями з іншими.

 

Феміністичні погляди та інтерсекціональность

У «Міфі про красу» Наомі Вольф пише: «Культура, зациклена на жіночій худорбі – це одержимість не жіночою красою, а жіночим послухом. Дієти – це седативний препарат, який присипляє жіночу пильність; приспані безумці піддатливі та слухняні». Історично склалося так, що феміністські погляди на дієту стосувалися білих, цісгендерних, працездатних жінок. Однак точка зору Наомі Вольф застосовна до всіх. Шкідливі наслідки дієтичної культури позначаються на людях всіх статей, рас, етнічних приналежностей, вікових груп, форм і розмірів тіл, з різним соціально-економічним статусом і здібностями.

Ми можемо використовувати ідеї, подібні до тих, що є в «Міфі про красу», і застосовувати їх через призму теорії перетинів. В контексті стигми з приводу дієти і ваги теорія перетинів включає вивчення соціальних визначень здоров’я з урахуванням всіх елементів ідентичності людини (стать, економічне становище, фізичні здібності, раса, етнічна приналежність і культура), а також унікальне уявлення на зіткненні і перетині цих ідентичностей. Багато стереотипів з приводу форми, розміру і ваги тіла засновані на ставленні до особистості людини. В контексті діагностики та лікування розладу харчової поведінки стереотипи можуть перешкоджати доступу до життєво важливої ​​допомоги. Вкорінене сприйняття розладів харчової поведінки як «проблеми худих білих жінок» може перешкодити особам з іншим кольором шкіри отримати точний діагноз і лікування розладу харчової поведінки.

 

Що можна зробити?

Дізнаючись все більше про соціальні та культурні основи дієтичної культури, ви відчуєте готовність відмовитися від розмов про дієту, тіло, дискримінації та стереотипів, пов’язаних з вагою. Як ви можете застосувати це знання в повсякденному житті, особливо коли медіа говорять нам про зворотне?

У своїй книзі «Не потрібно вибачатися за своє тіло: сила радикальної любові до себе» Соня Рене Тейлор виділяє чотири принципи любові до себе, які можуть допомогти і вам почати шлях до створення нової історії.

1.Звільніть свій простір від токсичних послань

Фільтрувати споживання інформації, видаливши всі підписки, що стосуються дієт. Нехай у вашій стрічці буде більше послань про здоров’я в будь-якому розмірі, бодіпозитив і про те, що всі люди проходять в житті схожий досвід. Позбавтеся від розмов і критики щодо тіла і нехай оточуючі вас люди роблять так само.

2.Мислення має значення

Проаналізуйте, які ваші уявлення про тіло? Як вони і дієтична культура вплинули на ваше сьогоднішнє мислення? Подумайте, як ви можете змінити своє мислення і які інструменти ви будете використовувати для підтримки цієї зміни (це може бути медитація, мантри, творчість, ведення щоденника, терапія або бесіди).

3. Рух без осуду

Знайдіть час, щоб дослідити і відкрити для себе своє тіло, ваш храм душі. Використовуйте рух тіла як спосіб зв’язку зі своїми фізичними “я”. Відзначте, за що ви цінуєте своє тіло, і знайдіть час, щоб подякувати йому.

4. Колективне співчуття

Практикуйте співчуття і уважність до інших, а також застосовуйте їх до себе. Оточіть себе людьми, які пропагують антидієтичне мислення і звертайтеся до них за підтримкою. Будьте прихильні до себе, розуміючи, що в якісь дні вам буде важко. Це нормально. Побудьте з цим, і зверніться за медичною допомогою.

 

Зрештою, антидієтичне мислення не впроваджується в життя відразу. Роки впливу дієтичною культури створили серйозні перешкоди в наших серцях та розумі. Але, вивчаючи факти, розбираючись в харчуванні і досліджуючи соціально-економічні чинники, ви можете сформувати новий образ мислення щодо їжі і тіла. Будьте частиною змін, які ви хочете бачити в навколишньому світі, і змоделюймо інший підхід через ваше тіло, розум і дух.

 

Джерело https://www.eatingdisorderhope.com/blog/how-to-be-anti-diet-society-culture-body-image