Особливості

  • Нервова анорексія —це розлад харчування, який має багатофакторне походження; цей процес пов’язаний з індивідуальними та зовнішніми факторами. Одним із потенційних діагнозів: ризик смерті та багато фізичних та психологічних ускладнень.
  • Анорексію слід виявляти на ранніх етапах та своєчасно лікувати

Рання діагностика та лікування

Переваги раннього діагностування є наступними:

  • знижується ризик хронічних та фізичних захворювань, психіатричних та психосоціальних ускладнень
  • надається повна інформація про нервову анорексію та її наслідки, і з пацієнтом та його/її родичами може бути сформований справжній терапевтичний союз.

Слід поставити діагноз при наявності таких обставин:

  • групи підвищеного ризику: дівчатка-підлітки, молоді жінки, моделі, танцівниці та ті, хто займається спортом, особливо на конкурентоспроможній основі. А також осіб, котрі через певні хвороби дотримуються дієти, такі як: діабет першого типу та сімейна гіперхолестеринемія;
  • за наявності певних ознак (див. Таблицю нижче).

Дослідження: методика

Питання, які потрібно задати:

  • одне або два питання щодо можливого розладу харчування, наприклад: “чи у вас коли-небудь були проблеми з вагою чи харчуванням? ” або: “чи є хтось із близьких, хто вважає, що у вас є проблеми із харчуванням? “;
  • анкета DFTCA (франц. анкета щодо визначення розладу харчування, створена на основі анкети SCOFF), в якій дві позитивні відповіді прогнозують розлад харчової поведінки:
  1. Чи виникає у вас потреба блювання, коли є неприємне відчуття ситості?
  2. Ви хвилюєтесь, що не контролюєте те, що їсте?
  3. За останній період ви втрачали більше 6 кг за три місяці ?
  4. Чи вважаєте себе товстою/товстим, в той час як інші кажуть, що ви занадто худі?
  5. Ви вважаєте, що їжа впливає на ваше життя?

Моніторинг антропометричних параметрів:

  • темп росту, вага та ІМТ (індекс маси тіла) – слід регулярно контролювати у дітей та підлітків, для того щоб виявити будь-які порушення росту та обчислити індекс маси тіла (ІМТ = вага (кг) / зріст2 (м2));
  • ІМТ також слід контролювати у дорослих.

Ознаки нервової анорексії

 

У дітей (за відсутності конкретних критеріїв і дітей віком від 8 років)

  • Уповільнений ріст
  • Зниження  ІМТ (крива індексу маси тіла)
  • Періодична нудота або біль у животі
У підлітків (крім зниження показника зросту чи схеми ІМТ)
  • Підлітків приводять батьки через проблеми з вагою, харчуванням або анорексією
  • підлітки із пізнім статевим дозріванням
  • підлітки (жін. стат.) з аменореєю (первинною або вторинною) або нерегулярними місячними, більш ніж 2 роки після першого періоду
  • надмірне навантаження
  • надмірна інтелектуальна робота
В дорослих
  • Втрата ваги> 15%
  • ІМТ <18,5 кг / м2
  • Відмова набирати вагу, незважаючи на низький ІМТ
  • Вторинна аменорея у жінок
  • Помітно знижене лібідо та ерекція у чоловіків
  • Надмірне навантаження
  • Надмірна інтелектуальна робота
  • Безпліддя

 

Матеріали люб’язно надані Федерацією анорексії та булімії Франції (FNA-TCA, French federation of eating disorder associations).

Червень 2010 року

Рівень медичого обслуговування

Залежно від обставин та тяжкості стану, пацієнти лікуються амбулаторно (з різною інтенсивністю допомоги), та / або стаціонарно.

Спочатку надають допомогу в амбулаторних умовах, у випадку якщо не існує надзвичайних ситуацій фізичного або психіатричного характеру.

Слід звернути увагу на послідовність та безперервність лікування на різних етапах, а також на залучених людей. Зокрема, якщо пацієнт потрапив до лікарні:

  • стаціонарне лікування повинне проходити одразу після амбулаторного, – це означає послідовне переміщення в денний стаціонар, або принаймні у вигляді відвідувань лікаря, так як пацієнти не покидають лікарні повністю здорові.
  • медперсонал, відповідальний за прийом, повинен впевнитися, що пацієнт продовжує лікування, або прийняти наступні міри. Для цього слід контактувати в телефонному режимі під час госпіталізації, обов’язковими є інформаційні зустрічі між поточними та майбутніми групами по догляду. Також необхідно, щоб виписка з історії хвороби оперативно була розприділена. Пацієнт та його родина повинні брати участь в організації по догляду.

Багатопрофільне амбулаторне спостереження

Залучені люди

Лікуючий терапевт надає багатопрофільну спеціалізовану допомогу після підтвердження діагнозу, дотримуючись терапевтичного альянсу. Догляд повинен забезпечувати команда щонайменше з двох медичних працівників, яка, як правило, включає наступних:

  • психіатр або дитячий психіатр або психолог, через психологічні наслідки і загальні психіатричні супутні захворювання цього захворювання;
  • медик, який може бути вашим дільничним терапевтом (лікар загальної практики або педіатр), якщо він готовий взяти на себе відповідальність.

Надання високопрофільної медичної допомоги

лікування узгоджується лікарем-координатором, якого можна вибрати згідно наступних вимог:

  • ситуації пацієнта (вік; розвиток та тяжкість захворювання; медісторія; вибір пацієнта);
  • особа в багатопрофільній команді, яка має найбільший досвід та можливість лікувати.

Ступінь тяжкості

Рекомендується проводити загальну оцінку пацієнта, яка повинна включати фізичну, харчову та психологічну оцінку, а також сімейну та соціальну динаміку. Таке оцінювання може виявити ознаки серйозних захворювань, в основному тих, які  потребують госпіталізації. Його слід проводити із періодичністю принаймні раз на місяць, при підтвердженому діагнозі, або частіше, якщо стан пацієнта змінюється або прогресує.

Терапевтичне лікування

Необхідна вага

З метою запевнення/ заспокоєння, слід обговорити з пацієнтом необхідність збільшити вагу (досягати її поступово).  Необхідна маса визначається відповідно до віку, колишньої ваги та ваги для жінок, в яких відновлюється менструація та овуляція. Основною задачею для пацієнтів є припинення худнути, а не думки про набрану вагу. Набір маси тіла, збільшення показника на 1 кг/місяць для амбулаторних пацієнтів є цільовим завданням. Слід контролювати відновлення годування, водно-сольовий баланс, рівень фосфору (через можливі серцево-судинні ускладнення).

Цілі психологічної допомоги

Задачі психологічної допомоги стосуються самої особистості та сім’ї. Вибір типу психотерапії залежатиме від пацієнта, його / її друзів та родини, віку пацієнта, мотивації та стадії захворювання. Найпоширенішими формами психотерапії (індивідуальної, сімейної чи групової) є підтримуючі терапії, психодинамічна або аналітична, поведінкові та когнітивні поведінкові терапії (з анг. Cognitive behavioral therapy) та системна чи стратегічна терапія. Сімейну терапію рекомендують дітям та підліткам (ступінь В).

Мотиваційні підходи являються найефективнішими на ранніх етапах лікування. Обрана психотерапія повинна тривати принаймні один рік після помітного клінічного поліпшення. Зазвичай лікування анорексії триває кілька років через її хронічний характер.

 

Матеріали люб’язно надані Федерацією анорексії та булімії Франції (FNA-TCA, French federation of eating disorder associations).

Червень 2010 року

Не існує єдиного критерію, щодо поступлення до лікарні; скоріше, це визначається комбінацією критеріїв та їх прогресом.

До примусової госпіталізації слід вдаватися тільки, якщо життя пацієнта знаходиться під загрозою, та якщо згоду  неможливо отримати.

Фізичні критерії прийому до лікарні

 

Діти і підлітки
Анамнестичні дані
  • Швидке схуднення: більше 2 кг / тиждень
  • Відмова від їжі: афагія
  • Відмова від пиття
  • Відчуття слабкості або втрата свідомості, схоже на ортостатичний синдром
  • Пацієнт жаліється на втому і на виснаження
Клінічні
  • ІМТ < 14 кг / м2 у тих, хто старший за 17 років, або ІМТ < 13,2 кг / м2   у віці 15 і 16 років або ІМТ < 12,7 кг / м2 у віці 13 та 14 років
  • Мислення і мова сповільнюється, плутанина
  • Симптоми непрохідності кишечника
  • Уповільнений пульс: пульс <40 / хв незалежно від часу доби
  • Тахікардія
  • Низький систолічний артеріальний тиск (< 80 мм рт. ст.)
  • КТ(кров. тиск) < 80/50 мм рт. ст., ортостатична гіпотензія, вимірюється за швидкістю серцебиття> 20/хв або зниження артеріального тиску 10-20 мм рт. ст.
  • Гіпотермія < 35,5 ° C
  • Гіпертермія
Параклінічні
  • Ацетонурія (при аналізі сечі), гіпоглікемія < 0,6 г / л
  • Порушення електролітного обміну або метаболічні порушення, зокрема: гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпофосфатемія, гіпомагнезіємія (порогові рівні не встановлені у дітей або підлітків)
  • Підвищений креатинін (> 100 мкмоль / л)
  • Цитоліз (> 4 х верхньої границі норми (ULN))
  • Лейкопенія та нейтропенія (<1000 / мм3)
  • Тромбоцитопенія (<60 000 / мм3)
Дорослі
 

Анамнестичні

  • Об’єм і швидкість схуднення: втрата 20% маси тіла за 3 місяці
  • Непритомність та / або ослаблення чи втрата свідомості
  • Нестримне блювання
  • Невдачі при відновленні годування
Клінічні
  • Клінічні ознаки зневоднення
  • ІМТ <14 кг / м2
  • Значна атрофія м’язів при осьовій гіпотонії
  • Гіпотермія <35 ° C
  • Артеріальний тиск <90/60 мм рт.ст.
  • Пульс:
    – Синусова брадикардія менше 40 ударів/хв
    – Тахікардія в стані спокою > 60 ударів/хв, якщо ІМТ < 13 кг/м2
Параклінічні
  • Порушення ЕКГ, окрім частоти серцевих скорочень
  • Гіпоглікемія, <0,6 г / л при симптоматичній або <0,3 г/л якщо безсимптомна
  • Цитоліз печінки> 10 х ULN (вище рівня норми)
  • Гіпокаліємія <3 мг-екв/л
  • Гіпофосфатемія <0,5 ммоль / л
  • Ниркова недостатність: кліренс креатиніну <40 мл / хв
  • Рівень натрію:
    – <125 ммоль / л (компульсивне пиття, ризик судом)
    – >150 ммоль / л (зневоднення)
  • Лейкопанія <1000 / мм3 (або нейтрофілів <500 / мм3)

Психіатричні критерії прийому в лікарню

Ризик суїциду
  • Спроба самогубства, скоєна чи невдала
  • Конкретний план самогубства
  • Повторне самопошкодження
хвороби, що супроводжуютьБудь-який супутній психічний розлад досить важкий, щоб вимагати вступу в лікарню

  • Депресія
  • Зловживання наркотичними речовинами
  • Тривога
  • Психотичні симптоми
  • Нав’язливі компульсивні розлади
Анорексія нервова
  • Нав’язливе, одержиме і безперервне уявлення, нездатність контролювати нав’язливі думки
  • Відновлення годування: потреба в повторному годуванні через назогастральну трубку або інший спосіб годування, який не можна застосовувати в амбулаторних умовах.
  • Фізичні навантаження: надмірні та нав’язливі фізичні вправи (разом з іншими показаннями для прийому в лікарню)
  • «Очищаюча» поведінка (рвота, використання проносних засобів або діуретиків): незмога контролювати таку поведінку без допомоги
Мотивація,

співпраця

  • Попередня невдача раніше проведеної амбулаторної допомоги
  • Пацієнт не співпрацює або контактує лише в умовах для належного догляду за хворими.
  • Недостатня мотивація для забезпечення дотримання  амбулаторного лікування

Критерій навколишнього середовища

Наявність сім’ї
  • Сімейні проблеми або відсутність сім’ї для підтримки пацієнта в процесі лікування
  • Виснаження членів сім’ї
Стрес через несприятливі умови середовища
  • Гострий сімейний конфлікт
  • Високий рівень батьківської критики
  • Важка соціальна ізоляція
Наявність можливості лікування
  • Неможливе амбулаторне лікування через відсутність засобів (таке лікування неможливе через велику відстань)
Попереднє лікування
  • Недотримання лікування (погіршується захворювання або переходить у хронічну хворобу)

 

Щоб зменшити ризик рецидиву – вагу пацієнта слід стабілізувати перед випискою на певному рівні, досягнутому під час госпіталізації.

 

Матеріали люб’язно надані Федерацією анорексії та булімії Франції (FNA-TCA, French federation of eating disorder associations).

Скринінг порушень харчової поведінки SCOFF

 

Найпростіший (підтверджений) тест для діагностики порушень харчової поведінки містить лише п’ять питань, які об’єднуються абревіатурою SCOFF, кожна буква якої позначає одне з питань. Просто дайте відповідь ТАК чи НІ:

 

ТАК    НІ           Питання скринінгу SCOFF

❒   ❒    1. S – Sick: нудота. Чи викликаєте Ви блювоту, коли відчуваєте, що переїли?

❒   ❒    2. C – Control: контроль. Чи турбує Вас втрата контролю над тим, скільки Ви їсте?

❒   ❒   3. O – Over: більше. Чи не було у Вас втрати ваги більше 14 фунтів (6,35 кг) за останні три місяці?

❒   ❒   4. F – Fat: товстий. Чи не вважаєте Ви себе товстим, в той час як оточуючі говорять, що Ви занадто худий?

❒    ❒   5. F – Food: їжа. Чи можете Ви сказати, що їжа домінує в Вашому житті?

 

Інформація про скринінг:

Інструмент для скринінгу SCOFF розроблений дослідниками Медичної школи при лікарні Св. Георгія в Лондоні. Посилання на повний текст їх дослідження (безкоштовно) [Морган в співавт. 1999]: http://www.bmj.com/cgi/content/full/319/7223/1467

 

Результати скринінгу:

Якщо Ви відповіли «ТАК» на два і більше питань, це означає ймовірність наявності порушень харчової поведінки.

 

Джерело: Morgan JF, Reid F, and Lacey JH (1999). The SCOFF questionnaire: assessment of a new screening tool for eating disorders (Опитувальник SCOFF: оцінка нового інструменту діагностики порушень харчової поведінки). BMJ 1999; 319: 1467-1468.