Люди з розладами харчової поведінки (РХП) демонструють складнощі з регулюванням емоцій. Часто це пов’язують з розладами харчової поведінки, в результаті якої люди значно пригнічують небажані / неприємні емоції / думки. Порушення регулювання емоцій – це встановлений фактор трансдіагностичного ризику для розвитку / підтримки РХП1. Ігнорування досвіду, як трансдіагностичне патологічне функціонування регулювання емоцій, грає центральну роль в етіології / підтримці психопатології, також присутній в спектрі РХП2. Самокритика, негативне / вороже ставлення до себе, асоціюється з симптомами РХП. Мета цього дослідження у вивченні взаємозв’язку між обмеженням прийому їжі і складнощами з регулюванням емоцій у пацієнтів з РХП, а також у виявленні потенційних посередників для цього взаємозв’язку.
Методи. У цьому перехресному дослідженні взяли участь 102 пацієнта з РХП (Маge = 28,1, SD = 10,60; MBMI = 19,99, SD = 5,47). Вони відповідали критеріям DSM-5 для AN-R (нервова анорексія, обмежувальний тип) (37,3%), AN-BP (нервова анорексія, очисний тип) (9,8%), BN (булімія) (27,5% ), BED (приступоподібне переїдання) (7,8%) або OSFED (інші встановлені порушення харчування або РХП) (17,6%). Аналіз відмінностей між групами проводився з використанням багатовимірного дисперсійного аналізу (MANOVA), з метою дослідити статистично значущі відмінності в трьох рівнях залежною змінною (залежна змінна; частота обмежень в їжі, відповідно до вимірів РХП-15) з точки зору труднощів регулювання емоцій і пов’язаних трансдіагностичних психологічних процесів. Метод багаторазової генерації вибірок на базі наявної вибірки (5000 поправок генерацій повторних вибірок, 95% довірчі інтервали), використовувався для вивчення зв’язків між змінними і для перевірки передбачуваних непрямих і прямих ефектів.
Результати. Результати MANOVA виявили істотні багатовимірні відмінності між рівнями залежної змінної щодо складнощів з регулюванням емоцій та пов’язаних психологічних процесів, формула Вілкса λ = 0,29, F (2, 94) = 2,67, р <0,001, η2 = 0,46. Була оцінена модель послідовного множинного посередника, в якій X (обмеження в їжі) викликав M1 (ігнорування досвіду), що, в свою чергу, викликало M2 (самокритику), де Y останній знаменник (труднощі з регулюванням емоцій). Всі лінії статистично значущі. Після введення посередників в модель прямий ефект між X і Y стає статистично значущим, c ‘= 0,939, t (105) = 4,079, p = 0,234. Всі непрямі ефекти значні і позитивні. Ця модель склала 52% від загальної дисперсії складнощів регулювання емоцій в клінічній вибірці РХП (F (3, 105) = 37,942, р <0,001).
Обговорення. Це дослідження експериментально підтверджує зв’язок частоти прийому їжі зі збільшенням ступеня складнощів регулювання емоцій і трансдіагностичних дезадаптивних процесів. Крім того, дослідження також дає уявлення про патогенні шляхи, за допомогою яких трансдіагностічні процеси (ігнорування досвіду і самокритика) можуть впливати на взаємозв’язок між обмеженням в їжі і складнощами з регулюванням емоцій у людей з РХП. Результати клінічної і дослідницької роботи є предметом подальших обговорень.
Автори: Rodrigues, Tania; Vaz, Ana Rita; Vieira, Ana Isabel; Brandao, Isabel; Timoteo, Sertorio; Nunes, Patricia; Machado, Paulo.
Матеріали люб’язно надані Федерацією анорексії і булімії Франції (FNA-TCA, French federation of eating disorder associations).